Частини мови: самостійні (повнозначні) і службові (неповнозначні); вигуки і звуконаслідування. Назви загальні та власні. Конкретні і абстрактні, збірні, речовинні іменники, відмінки іменників. Морфологічний розбір іменників. Прикметники та їх розряди.
Аннотация к работе
Сучасна українська літературна мова ЧАСТИНИ МОВИ В сучасній українській мові 10 частин мови: назва приклади САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ іменник слово, вуз, завдання, Микола, Україна прикметник золотий, залізобетонний, легенька, пахуче числівник одинадцять, перший, тринадцятеро, одна шоста займенник я, ви, що, щось, хтось, абихто, будь-який дієслово відкласти, чекай, засліпило, прийшов прислівник спокійно, угорі, по-літньому, згарячу, двічі СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ прийменник до, близько, вглиб, крізь, поза, на, проміж сполучник а, але, та, через те що, не лише, одначе частка так, аякже, це, тільки, ось, ледве чи, мов ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ вигук ой, ай, ох, о, овва, тьху, ех Частини мови поділяються на самостійні (повнозначні) і службові (неповнозначні); окрему групу складають вигуки і звуконаслідування. Самостійні частини мови (їх шість: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. Службові частини мови (їх три: прийменник, сполучник, частка) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка). ОЗНАКИ ЧАСТИН МОВИ Будь-яку частину мови характерізують такі ознаки: ознака показує лексичне значення що означає частина мови (напр., прикметник виражає ознаку предметів) синтаксична роль які ролі частина мови виконує у реченні (підмет, присудок) розряди за значенням на які групи слів підрозділяється морфологічні ознаки за якими параметрами (час, рід, вид та ін.) змінюється частина мови ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЧАСТИН МОВИ Лексичні значення різних частин мови такі: частина мови що означає САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ іменник означає предмети і явища прикметник виражає ознаку предметів числівник позначає число, кількість предметів, порядок їх при лічбі займенник вказує на особу, предмет дієслово виражає дію або стан предметів прислівник позначає ознаку дії, ознаку іншої ознаки чи предмета СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ прийменник служить засобом вираження відношень іменника до інших слів у реченні сполучник звязує між собою однорідні члени речення і частини складного речення частка виражає модальні відтінки у реченні ОКРЕМА ЧАСТИНА вигук виражає почуття і виявлення емоційно- вольових реакцій людини СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ЧАСТИН МОВИ Самостійні частини мови виступають членами речення і можуть виконувати як властиву їм основну роль, так і неосновну, призначену для іншої частини мови. Напр., основні ролі іменника такі: · підмет (у називному відмінку); · додаток (у непрямих відмінках). МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ІМЕННИКА Іменник має такі морфологічні ознаки: рід: чоловічий жіночий середній блокнот, край пожежа, матуся небо, дитинство число: однина множина громадянин, музей громадяни, музеї відмінок: називний родовий давальний знахідний орудний місцевий вікно вікном вікну вікно вікном (на) вікні РІД ІМЕННИКІВ Рід притаманний кожному іменнику в однині. Другу групу складають іменники, що вживаються тільки в однині. Зразок відмінювання іменників першої відміни ОДНИНА тверда група Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. кобза кобзи кобзі кобзу кобзою (на) кобзі кобзо Микита Микити Микиті Микиту Микитою (на) Микиті Микито М’яка група мяка група Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. зброя зброї зброї зброю зброєю (на) зброї зброє Вікторія Вікторії Вікторії Вікторію Вікторією (на) Вікторії Вікторіє Мішана група Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. свіча свічі свічі свічу свічею (на) свічі свіче теща тещі тещі тещу тещею (на) тещі теще МНОЖИНА Тверда група Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. країни країн країнам країн країнами (на) країнах країни плакси плакс плаксам плакс плаксами (на) плаксах плакси М’яка група Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. пісні пісень пісням пісень піснями (на) піснях пісні Софії Софій Софіям Софі Софіями (на) Софіях Софії Мішана група Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. листоноші листонош листоношам листоноші листоношами (на)листоношах листоноші миші мишей мишам мишей мишами (на) мишах миші ДРУГА ВІДМІНА Іменники другої відміни також поділяються на тверду, м’яку і мішану групи: група приклади тверда майстер, твір, муляр мяка життя, учитель, обрій мішана каменяр, сторож, дощ До твердої групи належить більшість іменників з основою на р, у тому числі іменники іншомовного походження з суфіксами -ар (-яр), -ир, -ур, у яких наголос припадає на останній склад основи (абажур, командир, гектар), іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (граб, час), а також іменники середнього роду з закінченням о- (вікно, Петро, батько). Зразок відмінювання іменників третьої відміни ОДНИНА Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. мати матер-і матер-і матір матір’-ю (на) матер-і мат-и (матір) заметіль заметіл-і заметіл-і заметіль заметілл-ю (на) заметіл-і заметіл-е МНОЖИНА Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. печ-і печ-ей печ-ам печ-і печ-ами (на) печ-ах печ-і суміш-і суміш-ей суміш-ам суміш-і суміш-ами (на) суміш-ах суміш-і ЧЕТВЕРТА ВІДМІНА До іменників четвертої відміни належать іменн