Розробка орбітального імплантату, спосіб розрахунку його розміру для відновлення об’єму орбіти та анатомо-фізіологічних співвідношень її тканин. Створення оптимальних умов для подальшого косметичного протезування при формуванні опорно-рухливої культі.
Аннотация к работе
Національна медична академія післядипломної освіти ім. Робота виконана на кафедрі хірургічних хвороб із курсом офтальмології та іридодіагностики Медичного інституту Української асоціації народної медицини. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Веселовська Зоя Федорівна, Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач курсом офтальмології та іридодіагностики кафедри хірургічних хвороб. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Риков Сергій Олександрович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім.Актуальність теми Сучасні технології медикаментозної терапії й первинної мікрохірургічної обробки проникних поранень ока призвели до покращання результатів у лікуванні захворювань і ушкоджень органа зору (Л.К. Відповідно до статистичних даних у 2002р. в Україні проведено понад 2520 енуклеацій, а головною причиною видалення очного яблука за аналізом останніх 10 років вважають проникну травму ока (М.М. Досвід використання різних за формою, конструкцією, методом фіксації імплантатів та матеріалами для їх виготовлення свідчить про існування певного переліку недоліків та ускладнень, які негативно впливають на остаточний результат операції та погіршують ефект косметичного протезування (М.Г. Мета дослідження: підвищити ефективність медико-соціальної реабілітації хворих при видаленні очного яблука та при анофтальмі шляхом розробки сучасного патогенетично-орієнтованого способу формування опорно-рухливої культі на основі нової моделі орбітального імплантату. Вивчити ефективність розробленого способу формування опорно-рухливої культі на основі розробленої моделі орбітального імплантату для забезпечення оптимальної якості поверхні культі та зменшення ризику розвитку децентрації, оголення та виштовхування імплантату при видаленні ока та у хворих з анофтальмом.98 пацієнтів були розподілені на 4 групи (досліджувані), відповідно до стану видаляємого ока, наявності анофтальму та особливостям техніки фіксації імплантату при формуванні опорно-рухливої культі за розробленим способом (табл. При формуванні ОРК за розробленим способом для фіксації орбітального імплантату використовували зовнішню оболонку власного або донорського ока залежно від доопераційного стану видаляємого ока або наявності анофтальма, відповідно всі досліджувані хворі були розподілені на 4 групи (табл. У хворих досліджуваних (І-IV) груп при формуванні ОРК за розробленим способом здійснювали поглиблену фіксацію орбітального імплантату з повним покриттям його передньої поверхні зовнішньою оболонкою (рогівкою) власного або донорського ока. При нормальному розмірі передньо-задньої осі ока, яке підлягало видаленню, або його скороченні до 3 мм для повної поглибленої фіксації орбітального імплантату використовували зовнішню оболонку власного ока (гр. Аналіз результатів косметичного протезування за параметрами парного ока показав, що в осіб І-IV груп через 1 місяць після операції формування ОРК за розробленим способом результати були кращі, ніж у осіб V групи, в яких для формування ОРК використовувався алохрящ, про що свідчить дослідження ширини очної щілини, ступеня девіації протеза, глибини проложення протеза в орбіті, а також аналіз показників рухливості очного протеза: сумарної величини рухливості очного протеза в чотирьох меридіанах, співвідношення сумарної рухливості протеза до рухливості парного ока та ступеню передачі рухливості культі очному протезу.Проте формування опорно-рухливої культі в більшості випадків виконують без застосування орбітального імплантанта, що негативно впливає на якість подальшого косметичного протезування та суттєво ускладнює соціально-професійну адаптацію людей, позбавлених ока, 92,5% яких перебуває в працездатному віці. Доведено, що їх диференційоване застосування для формування опорно-рухливої культі дозволяє створити оптимальні умови для подальшого косметичного протезування у 100% випадків як при видаленні ока, так і при анофтальмі шляхом відновлення обєму та тканинних співвідношень орбіти. Розроблений спосіб формування опорно-рухливої культі зі застосуванням розробленої моделі орбітального імплантату дозволяє підвищити якість косметичного протезування, що відбувається за рахунок збільшення рухливості косметичного протеза на 60,8%, покращити якість поверхні та забезпечити стабільність обєму опорно-рухливої культі порівняно з традиційним способом з використанням алохряща. Розроблені показання щодо застосування запропонованого способу формування опорно-рухливої культі у хворих із різним ступенем скорочення передньо-задньої осі (ПЗО) ока та хворих з анофтальмом, згідно з якими рекомендовано застосовувати для фіксації орбітального імплантату зовнішню оболонку: видаляємого ока - при скороченні ПЗО на 3-5 мм та донорського ока - при скороченні ПЗО більше, ніж на 5 мм, та у хворих з анофтальмом. (Здобувачу належить клінічна частина дослідження, узагальнення результатів).