Цифрові технології та нові засоби комунікації. Специфіка сучасної технологічної революції, зумовленої прогресом та ефектами NBICS конвергентних мегатехнологій та їх соціокультурними наслідками та ризиками. Процеси технологізації наукової діяльності.
Аннотация к работе
Сучасна технологічна революція: головні риси і наслідкиЯкісна своєрідність його визначається дією сукупності чинників, що включають наступні: широке усвідомлення ролі знання як умови успіху в будь-якій сфері діяльності; наявність (у соціальних субєктів різного рівня) постійної потреби в нових знаннях, необхідних для вирішення нових завдань, створення нових видів продукції та послуг; ефективне функціонування систем виробництва знань і передачі знань; взаємне стимулювання пропозиції знань та попиту на знання. Процеси комерціалізації науки, стимульовані розвитком Hi-Tech, викликають нові серйозні проблеми, відбувається значна трансформація наукового етосу. У них констатується формування якісно нової стадії розвитку науки і техніки, а також їхніх взаємодій з суспільством, що виражається у формуванні так званої технонауки (технологічної науки, корпоративної науки і тому подібне). У знаннєвому суспільстві істотно розширюються контури взаємодії науки, технології, суспільних потреб, бізнесу, і кардинально змінюються, «обертаються» їх взаємозвязки: розробка нової технології починається тоді й настільки, коли й наскільки на неї є попит. Передусім, вона повязана з орієнтацією на нового адресата інноваційної продукції: якщо в індустріальну епоху таким адресатом було суспільство загалом в масово-позбавленому індивідуальності образі, то адресатом технонауки стає людина, точніше маса споживачів, на інтереси яких і орієнтується нова економіка. їх інтереси, що постійно оновлюються і перебувають в безперервній динаміці, стають рушійною силою знаннєвої економіки й безпосередньо включаються в контур виробництва інновацій, що розширився.Наука у ХХІ ст. далі більше буде втрачати своє провідне значення перед новітніми технологіями. Така ситуація залишалась відносно незмінною, допоки наука і технології розвивалися, хоча й одночасно, проте відносно незалежно одна від одної, зберігаючи кожна свій статус і відносну рівновагу. Розвиток і суміщення різних технологій сприяли формуванню нових наукових знань, а нові знання народжували нові технології. Сьогодні масштаб і багатоманітність технологій виходить на провідне місце, а науки і питома вага технічних і технологічних інновацій (і, навіть, проривних наукових результатів) народжується на стику різних технологій.