Демографічні особливості розуміння життєвого циклу сім’ї. Соціологічні дослідження причин укладення стосунків між подружжям у шлюбі. Дослідження передумов виникнення сімейних конфліктів. Розподіл населення за сімейним станом в Україні ХХ століття.
Аннотация к работе
Контрольна роботаУ демографії під сімєю розуміють ґрунтовану на шлюбі або кровній спорідненості малу групу, члени якої повязані спільністю побуту та спільним бюджетом, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою. Разом з тим сімя являє собою одну з найважливіших соціальних інституцій, яка забезпечує відновлення генерацій людей. Серед них: утворення сімї - укладання першого шлюбу, початок дітонародження - народження першої дитини, завершення дітонародження - народження останньої дитини, утворення "порожнього гнізда" - укладання шлюбу й виокремлення із сімї останньої дитини, припинення існування сімї - смерть одного з членів подружжя. Життєвий цикл сімї вивчають звичайно на шкалі віку членів подружжя (або одного з них) або на шкалі віку сімї, під яким розуміють тривалість шлюбу подружньої пари, яка утворює ядро сімї. У рамках життєвого циклу сімї кожний її член послідовно змінює свій сімейний стан, будучи спочатку дитиною, відтак чоловіком або дружиною відтак прабатьком, у звязку з чим змінюються його рольові стосунки й взаємодія у сімї.Створити сімю можна і в 18 років, але найбільш сприятливий з медичної точки зору вік вступу в шлюб - 20-22 роки для дівчат і 23-28 - для юнаків (враховується і той факт, що чоловічий організм досягає повної зрілості пізніше жіночого). Воно проявляється в розумінні молодими людьми значущості сімї, в серйозному відношенні до шлюбу, у виборі супутника життя, в почутті відповідальності за створювану родину, у повазі до майбутнього чоловіка (дружину). Що ж стосується спільного життя, то подружжя дуже часто домовляються про взаємні обовязки, про поділ праці в сімї, про розподіл сімейного бюджету. Узгодження потреб подружжя - завдання дуже складне, тому що з одного боку, виникають спільні потреби, який добре співвідносяться з бажаннями кожного з подружжя, з іншого - певна частина потреб зберігає індивідуальний характер. Подружжя передбачає певні вимоги до поведінки та вчинків партнерів, яке обмежує індивідуальну свободу, що тягне часом докори, образи і сварки між подружжям.За даними Всеукраїнського перепису населення кількість чоловіків та жінок, які перебували у шлюбі, склала 23,7 млн. осіб.Дуже мала вірогідність розірвання шлюбу була обумовлена, насамперед, різким осудом церкви, громади, розлучення сприймалось сімейним і соціальним оточенням як відхилення від соціально прийнятних норм поведінки. Відповідно до шлюбного законодавства Російської імперії, до якої входила більша частина українських земель, шлюб міг бути розірваний тільки духовним судом у випадках: 1) доказу перелюбства або нездатності до шлюбного співжиття (позов приймався тільки через три роки після укладання шлюбу); Тому ще на рубежі ХІХ-ХХ століть розлучення в Україні були рідкісним явищем, про це свідчать дані перепису населення 1897 р.: на момент перепису менше 0,4% осіб шлюбного віку 9 губерній України мали статус розлучених. Ініціаторами розлучення у більшості випадків були чоловіки, спостерігалась висока питома вага розлучень після короткого за тривалістю шлюбу та розлучень за наявності в сімї дітей. Демографія та соціальна економіка, 2014, №2 (22) 81 Розлучення в Україні в демографічному вимірі: минуле і сучасність З середини 1930-х років, мірою того як змінювалось суспільне життя на принципах посилення тоталітаризму, держава перейшла до методів жорсткого контролю над усіма сторонами життя людини, у тому числі й у сфері приватного, сімейного життя.Відмінності між розвиненим країнами в рівні народжуваності - середню кількість народжень на одну жінку - іноді досягають дворазової величини. Національний менталітет, вироблений у процесі історичного розвитку кожної країни, впливав на сімейну політику в силу специфічного національного розуміння проблем, пріоритету, соціальних зрушень. Так, Данія та інші Скандинавські країни першими визнали обох батьків однаково відповідальними за виховання дітей і першими ввели відпустки у звязку з народженням і вихованням дітей як для батька, так і для матері. Нині в них як мінімум в рамках соціальної допомоги проводяться наступні заходи: медичне обслуговування жінок у період вагітності і народження дитини, надання та оплата декретної відпусток, спостереження за здоровям немовлят і дітей молодшого віку, надання права на відпустку по вихованню дітей (так званий батьківську відпустку), сімейних пільг на дітей, податкових пільг, позик під низькі відсотки (або субсидій) для придбання або оренди житла та деякі інші. Так, відпустка у звязку з вагітністю та пологами повністю оплачується працює тільки в чотирьох країнах (Німеччина, Франція, Люксембург, Нідерланди), від 50 до 90% заробітку отримують жінки в пяти країнах (Бельгія, Данія, Іспанія, Ірландія, Італія), ще менше компенсація декретної відпустки у Греції та Португалії.
План
План
1. Сімя як найважливіша соціальна інституція відтворення населення
2. Сучасна сімя та її проблеми
3. Сімейний склад населення за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року
4. Динаміка шлюбності в Україні у ХХ столітті
5. Сучасні тенденції розвитку сімей у розвинених країнах
6. Сімейна політика в розвинених країнах Заходу
1. Сімя як найважливіша соціальна інституція відтворення населення