Сучасна політологія - Курс лекций

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ПОЛІТОЛОГІЯ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ (МОДУЛЬ 3) Затверджено на засіданні кафедри соціології праці та управління. Протокол № 9 від 24.06.2010. Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру ЗМІСТ ТЕМА 10 ОСНОВИ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ 10.1 МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ, ЇХ СИСТЕМА ТА СТРУКТУРА 10.2 ОСНОВНІ СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 10.3 ГЕОПОЛІТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 10.4 СУТНІСТЬ ТА ТИПОЛОГІЯ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВ 10.5 МІЖНАРОДНА БЕЗПЕКА У СУЧАСНОМУ СВІТІ ТЕМА 11. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО СВІТОВОГО ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ 11.1 СУЧАСНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС 11.2 ТЕОРІЯ ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ 11.3 ПРОЦЕС ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В СУЧАСНОМУ СВІТІ 11.4 ПОЛІТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТЕМА 10 ОСНОВИ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ 10.1 Міжнародні відносини, їх система та структура Соціальні науки, що вивчають світові політичні процеси, як обєкт свого дослідження розглядають суспільні явища, до яких застосовні терміни «міжнародні відносини», «зовнішня політика», «міжнародна політика», «світова політика». Але сьогодні держава вже не в змозі контролювати усі взаємозвязки, які виникають між різними субєктами суспільного життя, що знаходяться у різних державах. Міжнародні відносини мають складну структуру, чільне місце в якій займають міжнародні політичні відносини, які, в свою чергу, визначають зміст міжнародної політики. Підкреслимо, що міжнародні політичні відносини відрізняються від міжнародних економічних, культурних, ідеологічних, релігійних, наукових відносин тим, що вони стосуються, по-перше, сфери державних інтересів і міждержавних взаємодій, по-друге, сфери влади в міжнародних відносинах. Головними субєктами міжнародної політики спочатку були держави та коаліції держав, але за останні сто років до них приєдналися і міжнародні міжурядові організації. В останньому випадку ці функції знаходять своє відображення у зовнішній політиці. Змістом зовнішньої політики держави є питання її обороноздатності, співпраці з іншими державами, а в останній час і підтримки світового порядку. Наприклад, з соціології сюди прийшли методи спостереження, опитування експертів, аналізу документів; з психології - метод когнітивного картування; з математики - метод системного моделювання та таке інше. Матеріальним показником такої здатності може бути геополітичний, економічний, військовий та науково-технічний потенціал держави. Тому така система завжди характеризується відносною нестійкістю. 10.2 Основні суб’єкти міжнародних відносин Субєктами міжнародних відносин є держави, партії, міжнародні організації, транснаціональні корпорації та таке інше. Теорія міжнародного права поділяє міжнародні організації на наступні їх види: - міждержавні міжнародні організації загальної компетенції, якими є об’єднання держав і діяльність яких торкається усіх сфер відносин між ними - економічної, політичної, культурної та таке інше; - міжнародні міжурядові організації спеціальної компетенції, якими є обєднання держав і діяльність яких спрямована на одну із спеціальних областей міждержавних відносин, наприклад військово-політичні організації (НАТО), економічні організації (МВФ), організації ООН в питаннях культури та освіти (ЮНЕСКО); - відкриті міжнародні міжурядові організації, якими є обєднання держав, куди приймається будь-яка держава, якщо вона відповідає вимогам членства в них (наприклад, Світова організація охорони здоровя); - закриті міжнародні міжурядові організації, якими є обєднання держав, до якого приймають нових членів тільки за згодою засновників (НАТО); - універсальні міжнародні організації, які передбачають можливість прийому до них держав незалежно від їх регіональної належності (ООН); - регіональні міжнародні міжурядові організації, якими є обєднання держав одного якогось регіону (Ліга арабських держав). Саме німецький географ Ф.Ратцель (1844 - 1904) теоретично обґрунтував положення про те, що простір - це не тільки територія, яку займає держава, а її політична сила. Послідовник Мехена політолог Н. Спайкмен (1893 - 1943) переглянув висновки Макіндера відносно значення в світовій політиці євразійського Хартленду.