Сутність, мета, завдання і типи фінансової політики, вплив на соціально-економічний розвиток держави. Джерела мобілізації фінансових ресурсів народного господарства. Напрями бюджетної та грошово-кредитної політики України, проблеми та шляхи їх вирішення.
Аннотация к работе
Тема актуальна саме тому, що підвищення добробуту суспільства цієї держави, її економічний і соціальний розвиток забезпечує саме фінансова політика. У фінансовій політиці відображаються інтереси субєктів суспільства (фізичних і юридичних осіб) та їх взаємовідносини з державою. Це означає, що фінансова політика випливає з економічної політики і в подальшому безпосередньо впливає на соціально-економічний розвиток та економічну політику держави. Але щоб фінансова політика могла сприяти розвитку економіки та економічній політиці, вона повинна своєчасно виявляти потребу у фінансових ресурсах певної ланки народного господарства та джерела їх мобілізації. Для цього фінансова політика повинна сприяти зростанню ефективності виробництва і, в першу чергу, підвищенню продуктивності праці.Фінанси - це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо накопичення (акумуляції) та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу. бюджет держава соціальний кредитний Фінансова система - це сукупність урегульованих фінансово - правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за допомогою яких держава формує, розподіляє і використовує централізовані і децентралізовані грошові фонди. За допомогою фінансової системи держава нагромаджує та використовує кошти для утримання свого апарату, а також спрямовує їх на виконання своїх функцій. Фінансова система охоплює грошові відносини між державою і підприємствами та організаціями, державою і населенням, між підприємствами і всередині них. Основна мета фінансової політики держави полягає у підвищенні рівня суспільного добробуту шляхом оптимального розподілу ВВП між галузями національної економіки, соціальними групами населення та окремими територіями.Фінансова система України складається з таких інститутів - регуляторів: · Міністерство фінансів України з підпорядкованими установами, такими, як Державна податкова Адміністрація України, Державне казначейство України, Головне контрольно-ревізійне Управління України, Митна служба України. Здійснює монетарне, валютне регулювання, а також контроль за діяльністю банківської системи. До фінансових посередників належать такі установи, як: страхові компанії (основна діяльність - управління ризиками, формування заощаджень, інвестування), комерційні банки (кредитування, здійснення розрахунків, формування заощаджень), недержавні пенсійні фонди (формування заощаджень, інвестування), фондові біржі (забезпечення подрібнення капіталу підприємств серед значної кількості власників, фінансове інформування, обєднання фінансових ресурсів через торгівлю цінними паперами) тощо.На сьогоднішній день Верховна Рада України кожен рік затверджує Основні напрями бюджетної політики, а Національний банк України - Основні засади грошово-кредитної політики. В сучасній антикризовій структурній політиці держави грошово-кредитна політика має відігравати системоутворюючу функцію у забезпеченні сталого економічного зростання, виступати визначальним чинником бюджетної політики держави. Відповідно до статті 24 Закону України "Про Національний банк України", саме НБУ визначає основні засади грошово-кредитної політики держави у забезпеченні стабільності національної грошової одиниці - гривні у середньостроковій перспективі. Вихідною основою при розробці "Основних засад грошово-кредитної політики" НБУ використовує макроекономічні показники, визначені Кабінетом Міністрів України. Згідно з чинним порядком, НБУ інформує Верховну Раду України про Основні засади грошово-кредитної політики» та стан грошово-кредитного ринку в державі [7].З 2011 року згідно інформації Світового Банку Україна зайняла 1 місце у світі за кількістю податків. За даними рейтингу Paying Taxes у 2012 році у рейтингу країн світу за ознакою легкості сплати податків Україна займає 181-ше місце - третє найгірше місце у світі. Час для сплати податкових платежів в Україні становить 657 годин у рік - девята найгірша позиція у світі. Сукупна податкова ставка в Україні на 2012 рік становить 57,1% від валового прибутку, з неї податок на прибуток 12,2%, податок на робочу силу 43,3% і інші податки 1,6%. Для порівняння: середня сукупна податкова ставка у світі складає 44,8 % від комерційних прибутків, середня кількість податкових платежів за рік - 28,5, а середня кількість часу для здійснення цих платежів - 277 годин на рік.Розширення бюджетної підтримки економіки шляхом впровадження додаткових фіскальних стимулів і пільг, адже Міністерство фінансів більш схильне ліквідувати більшість податкових стимулів і пільг для збільшення доходів бюджету.
План
Зміст
Вступ
1. Сутність, мета, завдання і типи фінансової політики
2. Сучасна фінансова політика України
2.1 Фінансові інститути України
2.2 Напрями бюджетної політики та грошово-кредитна політика
2.3 Податково-бюджетна політика
3. Шляхи та напрями удосконалення фінансової політики України