Вивчення поняття і ознак держави як визначального явища сучасного політичного життя. Діяльність Міністерства України з питань НС і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Необхідність зміни номенклатури функцій держави.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових ученьОфіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Козюбра Микола Іванович, Національний університет “Києво-Могилянська Академія”, професор кафедри міжгалузевих правових наук кандидат юридичних наук, доцент Крижановський Анатолій Федорович, Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ МВС України, завідувач кафедри державно-правових дисциплін Уперше підготовлено комплексне дисертаційне дослідження, в якому розглядаються організація і діяльність сучасної держави в екстремальних ситуаціях із використанням вітчизняного досвіду нормування і функціонування державних органів і органів місцевого самоврядування при введенні надзвичайного стану та виникненні стихійних лих і техногенних катастроф. Ключові слова: сучасна держава, глобалізація і держава, подолання аварій і катастроф, правовий режим надзвичайного стану, держава в екстремальних ситуаціях, місцеве самоврядування в екстремальних ситуаціях. Понятие “современное государство” может использоваться в двух значениях: во-первых, современным может быть названо любое государство, существующее в настоящее время, и, во-вторых, современным рассматривается такое государство, которое отвечает определенным ценностям и нормативам. Постмодерн, обострив многие проблемы социального и личностного бытия, лишил устойчивой почвы государство, поставив под вопрос его ценностный смысл для современной культуры и цивилизации.Початок нового тисячоліття ознаменовано важливими змінами в діяльності держав, що обумовлюється як унікальністю, неповторністю кожної держави, так і глобалізацією, яка дедалі підсилюється. У дисертації обґрунтовуються необхідні зміни уявлень про державу, яка діє в сучасну епоху, для чого використовується поняття “сучасна держава”. При цьому в системі загальносоціальних функцій держави поряд із забезпеченням національної безпеки, захисту прав і свобод, реалізації соціальних програм самостійного статусу набувають запобігання стихійним лихам і екологічним катастрофам та їх ліквідація. При цьому Конституція і чинне законодавство України, підзаконні нормативно-правові акти, а також законодавчі акти інших держав, міжнародно-правові документи і правові акти регіонального характеру, що стосуються виникнення і запобігання екстремальним ситуаціям, свідчать про те, що в Україні складається правовий інститут “надзвичайні стани”. Тому тема дослідження повязана із визначенням нормативів, органів і функцій сучасної держави з метою забезпечення її ефективної діяльності в екстремальних умовах з опорою на нормативно-правовий і організаційний досвід, який існує в нашій державі.У підрозділі 1.1 “Поняття і ознаки сучасної держави” відзначається, що існуючі держави з їх розмаїтістю моделей державних органів, методів і процедур їхньої діяльності сприяє пошукові оптимальних форм держави, найбільш ефективних варіантів її функціонування. По-перше, це будь-яка держава, яка існує в даний час, і, по-друге, сучасна держава - це така держава, яка відповідає певним критеріям, прийнятим у даний час світовим співтовариством. Навіть ті державознавці, які схильні використовувати термін “сучасна держава” у найбільш широкому розумінні, відзначають зміни, які відбуваються у самому існуванні держави, що дає можливість затверджувати висування на перший план “людського виміру” держави, який, по суті, є підтвердженням ідеї необхідності використання поняття “сучасна держава” як нормативного критерію для визначення рівня розвитку держав, що існують у наш час. У цьому звязку уявляється досить обґрунтованим використання терміна “сучасна держава” не тільки у призмі нормативних вимог, яким має відповідати держава, що існує в наш час, але й у розумінні її реального буття, конкретних державних інститутів, їх організації і функціонування. Під впливом глобалізації держави втрачають свою унікальну ідентичність (ерозія внутрішнього суверенітету); стикаються з посиленням кризових явищ і конфліктів у менш розвинених країнах і регіонах; інтенсифікується збільшення кількості держав (за прогнозами, через 25 років їх кількість сягне 500); збільшується кількість недержавних субєктів, що здійснюють діяльність, яка раніше складала державну сферу (транснаціональні корпорації, міжнародні неурядові організації і т. ін.); дедалі держави більше займаються глобальними проблемами, у тому числі - кризовими.Сучасна держава дедалі все частіше змушена здійснювати свою діяльність в екстремальних умовах, що вимагає внесення корективів у методи діяльності традиційних державних інститутів і викликає до життя структури, максимально пристосовані до функціонування в цих умовах. Крім того, усе більш визначеними стають формування самостійного правового інституту “надзвичайні стани” і становлення функцій держави із запобігання і подолання аварій і катастроф.