Суспільно-політична лексика в сучасній чеській мові, її обриси та процес класифікації. Семантичні особливості, які вирізняють суспільно-політичну лексику серед інших підсистем мови. Особливості її потенціалу, функціональний вияв та використання.
Аннотация к работе
Національна академія наук УкраїниУ дисертації досліджено суспільно-політичну лексику сучасної чеської мови з позицій компонентного аналізу та побудови лексико-семантичних полів (з урахуванням парадигматичних і синтагматичних відношень між словами), у яких функціонує й взаємодіє описувана концептуальна, ідеологічна та тематична лексика. У роботі показано напрями динамічних процесів, які діють у середовищі даної лексики, такі, як метафоризація в оцінювальній функції, неологізація, переосмислення, визначено напрямки семантико-функціонального розвитку досліджуваного корпусу лексики, описано механізми мовних змін. В диссертации исследуется общественно-политическая лексика современного чешского языка с позиций компонентного анализа и построения лексико-семантических полей (с учетом парадигматических и синтагматических связей между словами), в которых функционирует и взаимодействует описываемая концептуальная, идеологическая и тематическая лексика. In the work the problem connected with studing of language of social and political sphere, the aspects of semantic and functional development of the political vocabulary were analysed, the concepts were determined: publicistic style, political discourse, social and political vocabulary, social and political terms. The classification of social and political vocabulary was developed, the semantic and functional analysis of structure of social and political lexemes was executed, kinds of expression of a social and ideological appraisal were described.Суспільно-політична лексика сучасної чеської мови, як і будь-якої іншої словянської чи несловянської, є обширом номінацій, які вербалізують світ понять зі сфери світоглядних, ідеологічних, політичних знань, на часі актуальних, соціально-апробованих для суспільства. Дискурсний аналіз генералізується вимогою екстралінгвальною: досліджувати мовні одиниці за межами узуального вжитку, тобто у структурі текстових масивів, які відображають вибір, тлумачення цих одиниць з погляду позамовних знань, наприклад, для суспільно-політичної лексики знань про актуалізовані для даної історичної доби, народу концепти соціології, ідеології, політики. Останнє відкриває перспективу нових досліджень суспільно-політичної лексики сучасної чеської мови в компаративному напрямі. Конкретними завданнями стали: схарактеризувати суспільно-політичну лексику в сучасній чеській мові, визначити її обриси, уніфікувати класифікацію, встановити її критерії, використавши численну наукову літературу щодо типології суспільно-політичної лексики в мові взагалі; У процесі дослідження суспільно-політичної лексики сучасної чеської мови (далі СПЛ) і суспільно-політичної термінології (далі СПТ) як частини суспільно-політичної лексики компонентний метод використано в таких напрямах: 1) у процесі виявлення змін, які відбуваються у структурі лексичного значення слова при його переході від ідеологічно нейтрального до ідеологізованого;Одна група - це слова, які вступають у безпосередній синтагматичний звязок зі словами першого рівня. Друга група - це слова, які мають певні парадигматичні звязки (гіпонімічні, супідрядні, синонімічні, антонімічні, „частина - ціле”) зі словами першого рівня, наприклад: ЛСП „stбt” Пояснення характеру звязку між назвою поля та словами першого рівня міститься у самому тлумаченні цих слів: тлумачення кожного слова містить саму назву ЛСП stбt: administrativa - шнzenн stбtnнch zбleћitostн, republika - forma stбtnнho zшнzenн, zшнzenн - zpщsob organizace spoleиenstvн, politickб forma stбtu, ъzemн - иast zemskйho povrchu tvoшнcн stбtnн celek. У цілому за словом „держава” в значенні stбt закріплюється родове значення, а слово „держава” в значенні mocnost переходить переважно до зовнішньополітичної площини. У сучасній чеській мові слово stбt є одним з найбільш вживаних (за даними Иeskйho nбrodnнho korpusu, 2000 його частота складає 9355), натомість інші лексеми з наведеного синонімічного ряду майже не вживаються, що демонструє характер функціонування слів на позначення даного поняття.