Обґрунтування схеми наукових та прикладних положень, спрямованих на вдосконалення процесу використання їх слідчим при розслідуванні кримінальних справ. Аналіз змін до кримінально-процесуального законодавства щодо застосування спеціальних знань експертом.
Аннотация к работе
Національна академія внутрішніх справ України УДК 343.1 сучасні теоретичні та правові ПРОБЛЕМИ використання спеціальних знань у досудовому слідствіЗахист відбудеться “23 ”травня 2002 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. За допомогою аналізу наукових праць філософів, юристів, інших фахівців, українського та зарубіжного законодавства, матеріалів слідчої, судової і власної практики автор розкриває суть, значення цих знань для пізнання істини, юридичні й практичні аспекти проблем їх застосування у досудовому слідстві. Запропоновано низку змін до кримінально-процесуального законодавства та інших нормативних актів щодо безпосереднього застосування спеціальних знань слідчим, спеціалістом та експертом тощо. Отмечается, что при расследовании преступлений широкому их использованию препятствует, в первую очередь, отсутствие на теоретическом уровне устоявшихся понятий “специальные знания”, “специалист” и нормативного закрепления последнего в уголовно-процессуальном законодательстве, а также расхождения мнений ученых и практиков, касающихся субъектов, форм и способов применения этих знаний. Раскрыто суть этого содержания, основными признаками которого являются: эксперт не занимается выявлением и фиксацией доказательств или другой информации; глубокое и всестороннее познание объектов исследования, что часто сопровождается разными научно-исследовательскими экспериментами и базируется на комплексном их изучении с учетом всех необходимых фактов и источников информации, собранных по делу; значительная, как правило, продолжительность экспертизы, которая обусловлена соответствующими технологическими процессами исследования объекта, его объемом и требует больших усилий и концентрации внимания эксперта или группы экспертов, в том числе тех, которые владеют разными специальными знаниями; обязательная и детальная опись экспертом в акте экспертизы процесса исследования его результатов и проведенных экспериментов, перечня научных методик и рекомендаций, нормативных актов, которыми он руководствовался при исследовании, достаточных аргументов своих выводов и ответов на вопросы, поставленные субъектом назначения экспертизы.Ці та інші законодавчі акти заклали підвалини для реформування кримінально-процесуального законодавства відповідно до реалій сьогодення, в тому числі у питаннях, що стосуються порядку та форм застосування спеціальних знань. Актуальність теми дослідження полягає і у тому, що, як переконує аналіз слідчої та судової практики, недостатнє використання досягнень науково-технічного прогресу, новітніх наукових технологій у досудовому слідстві зумовлене відсутністю усталеного понятійно-категоріального апарату, чіткого і одностайного визначення правознавцями понять “пізнання”, “доказування”, “дослідження”, “спеціаліст”, “спеціальні знання” та їх співвідношення, а також субєктів, меж і форм застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів. Взаємовідносини слідчого та осіб, які володіють спеціальними знаннями, збирання і передавання їм для дослідження обєктів, участь у цьому процесі слідчого ще мало вивчені. Бракує в Україні й монографічних та дисертаційних досліджень з комплексного застосування спеціальних знань саме на досудовому слідстві в їх гносеологічному, проблемному та процесуальному аспектах. В якості головних напрямків наукового аналізу дисертант визначив: а) подальший розвиток теорії інституту спеціальних знань в межах сучасних методологічних підходів на основі вітчизняних та зарубіжних концепцій його розвитку, слідчої і судової практики, а також власних емпіричних досліджень визначеного обєкта та досвіду їх застосування під час розслідування злочинів; б) розробку теоретичних і практичних рекомендацій, правових і організаційних питань широкого використання спеціальних знань на сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу; в) обгрунтування пропозицій щодо удосконалення правової регламентації використання спеціальних знань у досудовому слідстві.У першому розділі - “Теоретичні та правові основи використання спеціальних знань на сучасному етапі розвитку кримінального судочинства”, що складається з двох підрозділів, розглядаються положення, аналіз яких дозволив охарактеризувати поняття, суть, види знань та правові основи використання спеціальних знань у досудовому слідстві. А тому пропонує таке визначення: спеціальні знання - це сукупність науково обґрунтованих відомостей окремого (спеціального) виду, якими володіють особи (спеціалісти) у межах будь-якої професії в різних галузях науки, техніки, мистецтва та ремесла, і, які відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства використовуються ними для успішного вирішення завдань кримінального судочинства.