Загальна характеристика техніко-технологічної бази виробництва. Визначення виробничої потужності та трудових ресурсів і ефективності їх використання. Складання собівартості товарної продукції, її структура. Розрахунок середньомісячної заробітної плати.
Аннотация к работе
Курсова робота з дисципліни «Економіка і фінанси підприємства»Виробництво продукції за обсягом та якістю вирішальною мірою залежить від рівня розвитку техніко-технологічної бази підприємства. Техніко-технологічна база кількісно та якісно відрізняється від основних виробничих фондів (виробничого апарату) підприємства. Потенційна виробнича спроможність підприємства (тобто здатність забезпечувати випуск певного обсягу продукції належної якості за одиницю часу), мірилом якої є його виробнича потужність, вирішальним чином залежить від наявної у нього техніко-технологічної бази. Актуальність проблеми функціонування та розвитку техніко-технологічної бази виробництва, а також належний рівень опрацювання цих проблем вітчизняними науковцями обумовили вибір теми курсової роботи. Метою курсової роботи є проаналізувати ефективність функціонування техніко-технологічної бази виробництва та обґрунтувати напрями її розвитку у відповідності до сучасних умов господарювання та з врахуванням проведеного аналізу.Можливості випуску продукції (надання послуг) за обсягом та якістю вирішальною мірою залежать від рівня розвитку техніко-технологічної бази підприємства. Техніко-технологічна база (ТТБ) підприємства виробничої сфери - системна сукупність найбільш активних елементів виробництва, яка визначає технологічний спосіб одержання продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюваний за допомогою машинної техніки (устаткування, приладів, апаратів), різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних та інформаційних засобів, організованих у технологічні системи виробничих підрозділів і підприємства в цілому. Це дає можливість: по-перше, - виокремлювати особливі сукупні характеристики, що випливають з обєктивно необхідного техніко-технологічного розвитку виробництва; по-друге, виявляти взаємозвязки, пріоритети, чинники і способи оновлення та підвищення ефективності системного функціонування технологічних процесів і відповідної таким виробничої техніки. На більшості підприємств процес виробництва окремого продукту складається із так званих різних часткових процесів, тобто сукупності найбільш активних елементів виробництва, які визначають технологічний спосіб одержання продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюються за допомогою машинної техніки (устаткування, приладів, апаратів), різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних та інформаційних засобів, організованих у технологічні системи виробничих підрозділів і підприємства в цілому. Досягнення високої ефективності промислового виробництва можливе тільки на основі систематичного технічного прогресу, який сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню собівартості продукції, підвищенню рентабельності виробництва.Фундаментальною базою технічного розвитку будь-якого підприємства стають усі пріоритетні напрямки науково-технічного прогресу. Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати його виробничо-господарської, комерційної чи іншої діяльності. Технічний розвиток як обєкт організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, які мають відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечувати просте та розширене відтворення основних фондів підприємства. Із сукупності форм технічного розвитку доцільно виокремлювати такі, що характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази підприємства, а з іншого - її безпосередній розвиток через удосконалення й нарощування виробництва (рис. Оцінку технічного рівня різногалузевих підприємств треба провадити періодично (один раз на кілька років) у процесі аналізу та узагальнення певної системи показників, які відбивають ступінь технічної оснащеності праці персоналу, рівень прогресивності застосовуваної технології, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації та автоматизації основного й допоміжного виробництва.Ось чому в разі тимчасового браку чи нестачі власних інвестицій і сучасних засобів праці підприємства та організації можуть скористатися для оновлення й розвитку своєї технічної бази таким поширеним у світі методом фінансування, як лізинг (оренда на тривалий термін рухомого й нерухомого майна). Згідно із Законом України "Про лізинг", який набрав чинності 10 січня 1998 року, лізинг - це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, і яка полягає в наданні лізингодавцем (юридичною особою або індивідуальним підприємцем, які здійснюють лізингову діяльність) у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу (особі, котра одержує майно за договором лізингу) майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність (з доручення і за погодженням з лізингоодержувачем) у продавця (постачальника-виробника майна), за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
План
Зміст технологічний база собівартість
Вступ
Розділ 1. Сучасні тенденції розвитку техніко-технологічної бази підприємств різних галузей
1.1 Загальна характеристика техніко-технологічної бази виробництва
1.2 Управління технічним розвитком підприємства
1.3 Лізинг як форма оновлення техніко-технологічної бази виробництва
1.4 Розвиток техніко-технологічної бази виробництва шляхом впровадження інноваційних процесів на підприємстві
Розділ 2. Розрахункова частина
2.1 Визначення виробничої потужності та виробничої програми підприємства
2.2 Визначення трудових ресурсів і ефективності їх використання
2.3 Визначення виробничих фондів і ефективності їх використання
2.4 Складання собівартості товарної продукції і визначення її структури
2.5 Визначення цін на продукцію, формування і розподіл прибутку підприємства
2.6 Виконання підприємством обовязків перед бюджетом і соціальними фондами
2.7 Розрахунок середньомісячної заробітної плати на підприємстві