Аналіз критичних етапів спільної еволюції суспільств і систем освіти, уточнення сучасної соціальної і когнітивної детермінованості прискорення трансформації освітньо-наукових комплексів. Філософське осмислення глибоких змін взаємодії держави і соціуму.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук Науковий консультант: доктор філософських наук, професор, академік АПН України, заслужений діяч науки і техніки України Андрущенко Віктор Петрович, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Лукашевич Микола Павлович, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, завідувач кафедри соціології та соціальної роботи доктор філософських наук, професор Карась Анатолій Феодосійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри філософії доктор філософських наук, професор Воронкова Валентина Григорівна, Запорізька державна інженерна академія, завідувач кафедри менеджменту організацій Захист відбудеться 25 жовтня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м.З цього незаперечного факту випливає вимога до представників більшості наук - насамперед, філософії, педагогіки, соціології та інших гуманітарних сфер знань, - інтенсифікувати зусилля щодо орієнтації на практичний результат досліджень з узгодження цілей і щоденної діяльності навчально-виховних і науково-дослідних закладів усіх рівнів і типів із потребами громадян, виробництва, окремої держави та з врахуванням різноманітних глобальних загроз. З філософської точки зору глибина і швидкозмінність українських і світових тенденцій і явищ, вимушена і погано передбачена трансформація освітньо-наукового комплексу, технологічні інновації та інші явища примушують представників усіх сфер знань інтенсифікувати свою аналітико-теоретичну діяльність, оскільки парадигми, канони, уявлення і твердження середини чи другої третини ХХ століття в більшості своїх аспектів втрачають (чи вже втратили) свою евристичну цінність і практичну застосовність. Різноманітні аспекти теми „освіта і виховання” займають чільне місце у творах і дослідженнях відомих корифеїв філософії - від античності до постмодернізму. Ці та інші дослідження стали підґрунтям для значного розширення в нашому дослідженні аналізу стратегічних питань освітньої політики і управління освітою в філософському аспекті та врахування насамперед тих явищ і тенденцій, які висвітлювалися раніше без врахування найближчих і віддалених перспектив та чинників, які визначають суспільні та освітні зміни. Дослідження виконувалось у розрізі колективної теми відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України “Філософські засади трансформації вищої освіти України на початку XXI століття” (державний реєстраційний номер 0103U000960) та завершене як розділ колективної теми відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України “Філософія і методологія розвитку вищої освіти України у контексті євроінтеграційних процесів” (державний реєстраційний номер 0106U002009), Обєкт дослідження: коеволюція суспільства і освіти на сучасному етапі розвитку суспільства.У “Вступі” обґрунтовується актуальність теми дослідження, наведено узагальнений аналіз сучасного стану її наукової розробки, визначено обєкт, предмет, провідну гіпотезу, мету й завдання дослідження, його методологічні основи, розкрито й деталізовано наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне та практичне значення, наведено дані щодо апробації та оприлюднення головних результатів дослідження.Співставляючи поняття “держава” і “суспільство”, відзначено, що для першого дескриптивною і найбільш визначальною рисою є її територіальна визначеність, виокремленість, несумісність з тривалим перебуванням чи існуванням на цій же території іншого обєднання, яке також можна було детермінувати як “державу”. Більша частина першого розділу присвячена детальному і критичному аналізу того, як у філософській та психолого-педагогічній літературі висвітлюється історія розвитку явища соціалізації молоді та участі в цьому процесі різноманітних засобів, які можна узагальнити поняттями “навчання” і “виховання” (чи “освіта” або ж “едукація”). У розділі 2 “Сучасна модернізація систем освіти і засад управління нею” досліджено групу важливих питань - зміну механізмів взаємовідносин освіти та держави, вплив демократизації суспільств і децентралізації влади на становлення й розвиток освітньо-наукових комплексів, а також головні риси їх модернізації в умовах динамічної глобалізації.