Визначення поняття судової акустики, її предмету та задач. Дослідження процесу становлення та розвитку криміналістичної ідентифікації особи за усним мовленням. Місце звукових слідів в системі доказів. Проблеми автоматизації криміналістичних експертиз.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Жаріков Юрій Федорович, начальник інформаційно-технічного центру Національної академії внутрішніх справ України, Заслужений юрист України Офіційні опоненти: - доктор юридичних наук, професор Лисиченко Віталій Костянтинович, Академія Державної податкової служби України, професор кафедри кримінального права, кримінального процесу та криміналістики; кандидат юридичних наук, доцент Ящуринський Юрій Володимирович, Міжрегіональна академія управління персоналом, заступник завідувача кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Інституту права ім. Захист відбудеться 29.05.2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ України (03035 Київ-35, пл.Останніми роками розширено та удосконалено процесуальну регламентацію судової експертизи, створено мережу науково-дослідних інститутів і лабораторій, активно йде процес розробки нових видів експертних досліджень різних обєктів, про що свідчать численні монографії, дисертаційні дослідження, статті, посібники, в яких висвітлюються процесуальні, організаційно-тактичні й науково-технічні основи сучасних різновидів судової експертизи. З аналізу літератури видно, що проблема криміналістичного дослідження усного мовлення потребує цілеспрямованого вирішення і удосконалення методів та інструментарію. Теоретичні та прикладні аспекти дослідження усного мовлення в криміналістиці потребують комплексної розробки із залученням фахівців різних галузей знань. Таким чином, теоретичні й практичні питання криміналістичного дослідження матеріалів звукозапису, зокрема, усного мовлення, вийшли на якісно новий рівень і потребують подальшого розширення міжгалузевого комплексного підходу до їх вирішення, на що спрямоване за темою дослідження застосування сучасних технологій в судовій акустиці, яке розвивається як один з нових підрозділів криміналістичної техніки. В слідчій практиці спілкування між учасниками кримінального процесу усне мовлення є основним засобом і безпосереднім джерелом одержання інформації про обставини події злочину, а також індивідуальні особливості особи, яка надає таку інформацію.У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, його актуальність, визначено мету, задачі, обєкт, предмет і методи дослідження, зазначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, рівень їх апробації.У першому підрозділі “Поняття судової акустики, її предмет і задачі” розкритий процес органолептичного дослідження обєктів для отримання нового знання людиною, визначено місце в ньому слухового сприйняття дійсності. Сформульовано поняття судової акустики як розділу криміналістичної техніки, який вивчає закономірності збирання та дослідження звукових слідів і розробляє на цій основі засоби і тактичні прийоми їх використання в кримінальному і цивільному судочинстві. Визначено загальні задачі судової акустики, до кола яких належить: - розробка правових засад, які визначають місце звукових слідів в системі доказів, а також засобів і методів їх застосування в практиці кримінального та цивільного судочинства; У другому підрозділі “Становлення та розвиток криміналістичної ідентифікації людини за усним мовленням” визначено пять основних стадій становлення цього виду криміналістичних досліджень: - поява і широке практичне розповсюдження приладів магнітного звукозапису, які дозволяють просто і зручно в документальній формі фіксувати і відтворювати усне мовлення; У третьому підрозділі “Криміналістична ідентифікація в судовій акустиці (методологічні проблеми)” на базі аналізу досліджень попередників зроблено висновок, що теорію криміналістичної ідентифікації в судовій акустиці некоректно переносять на методику акустичної експертизи без наукової інтерпретації принципів криміналістичної ідентифікації, обєктів ідентифікації і процесу дослідження.У першому підрозділі “Звук і звукові сліди: фізичний, психофізіологічний і криміналістичний аспекти” досліджено сутність звукових слідів та їх матеріальну природу. Розглянуто звук як природне явище з точки зору судової акустики. Визначено криміналістичні властивості звукових слідів: динамічність, розсіюваність і ділимість, значущість які раніше не вивчалась трасологією. Визначено, що звукові сліди фіксуються на фонограмі, яка виступає як додаток до протоколу слідчої дії, а останній є процесуальним різновидом доказів у кримінальній справі. Фонограми в фізичному сенсі є матеріальними засобами збереження кодованої інформації, а в процесуальному - можуть стати речовими доказами або ж похідними речовими доказами, що пропонується для закріплення в Кримінально-процесуальному кодексі України.Вирішення стратегічної задачі зробити компютер важливішим елементом криміналістичних досліджень повинно йти шляхом створення автоматизованих систем експертних досліджень (АСЕД).