Сучасні технології в діагностиці та визначенні лікувальної тактики у дітей із закритою травмою паренхіматозних органів черевної порожнини - Автореферат
Клінічні, лабораторні та інструментальні критерії визначення тяжкості ураження печінки та селезінки у дітей із закритою абдомінальною травмою. Особливості диференційованого лікування в залежності від ураження паренхіматозних органів черевної порожнини.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник:доктор медичних наук, професор Переяслов Андрій Анатолійович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри дитячої хірургії. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Лауреат Державної Премії України Кривченя Данило Юліанович, Київський Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, завідувач кафедри дитячої хірургії; доктор медичних наук, професор Гетьман Вадим Григорович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Захист відбудеться 17.06.2010 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 01601, м.Травма є основною причиною смерті у дітей віком понад 1 рік, вона суттєво перевищує за кількістю усі інші причини смертності (Spahn D.R., Rossaint R., 2005; Hall J.R. et al., 1996; Centers for Disease Control and Prevention; Atlanta: US Department of Health and Human Services; CDC, National Center for Injury Prevention and Control., 2003). Закрита травма є найчастішою причиною множинних ушкоджень у дітей, що зумовлено анатомічними особливостями дитячого організму (незначні розміри тіла дитини, мінімальний прошарок жиру та сполучної тканини, що прикриває внутрішні органи, недостатній розвиток мязового шару та неповне окостеніння реберних хрящів тощо сприяють більшій травматичній дії зовнішніх факторів) (Rance C.H. et al., 2000). Печінка і селезінка - це ті органи, які найчастіше уражаються при закритій абдомінальній травмі (Грона В.Н., Щербинин А.В., 2005; Лятуринская О.В. и др., 2005; Feigin E. et al., 2009; Trokel M. et al., 2006). Проте, значення цих інструментальних методів дослідження для визначення тактики лікування дітей із закритою абдомінальною травмою залишається дискусійним, оскільки вони мають певні недоліки (УСГ-інтерпретація результатів залежить від досвіду лікаря, що проводить обстеження; КТ-висока вартість, часто неможливість проведення у нічний час) (Сличко І.Й., 2005; Brenner D.J. et al., 2001; Marco G.G. et al., 2005). Метою даного дослідження є визначити клінічні, лабораторні та інструментальні критерії тяжкості ураження печінки та селезінки у дітей із закритою абдомінальною травмою, на їх основі розробити диференційовану лікувальну тактику в залежності від важкості ураження паренхіматозних органів; визначити місце малоінвазивних втручань у діагностиці та лікуванні дітей із закритою абдомінальною травмою.Перша група включала 24 (42,9%) пацієнта, яким було проведено лапаротомію, друга - 22 (39,3%) дітей, яких оперували лапароскопічно, а третя - 10 (17,8%) дітей, яких лікували консервативно. Серед наших пацієнтів лише 60 (33,9%) дітей були госпіталізовані в перші 12 годин, а 38 (21,4%) - протягом першої доби, 28 (16,1%) - до 2 діб з моменту травми. На час поступлення до клініки лише в 3 (5,4%) пацієнтів була потьмарена свідомість, а гіпотензія - у 6 (10,7%) дітей, натомість тахікардію спостерігали у 53 (29,9%) пацієнтів. Хоча у дослідження не включали дітей з ушкодженням порожнистих органів, симптоми подразнення очеревини були позитивними у 32 (18,1%) дітей і у майже половини з підтвердженою травмою. печінка травма абдомінальний селезінка На момент поступлення рівень гемоглобіну у 26 (46,4%) дітей був у межах 100-130 г/л, у 22 (39,3%) - менше 100 г/л, а у 8 (14,3%) пацієнтів він був вищим за 130 г/л.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, а саме діагностика і лікування дітей із закритою абдомінальною травмою з використанням малоінвазивних методик, шляхом опрацювання чітких показань та протипоказань до лапароскопічних втручань. Самостійно окремі клінічні ознаки, лабораторні показники, дані інструментальних методів (рентгеноскопії, ультрасонографії та компютерної томографії) обстеження не мають прогностичної цінності щодо тяжкості уражень паренхіматозних органів у дітей з тупою травмою живота та вибору відповідної тактики лікування. Показання до невідкладного хірургічного втручання у дітей із тупою травмою живота визначаються станом гемодинаміки після первинної ресуститації (нестабільна гемодинаміка і/або обєм інфузійної терапії перевищує 40 мл/кг/добу), результатами динамічного клінічного (частота пульсу, артеріальний тиск тощо), лабораторного (рівень гемоглобіну і гематокритного числа) та ультрасонографічного (наростання обєму гемоперитонеуму) обстеження.