Дослідження інструментів та наслідків міжнародних санкцій, запроваджених до Російської Федерації внаслідок агресії, анексії Криму, прагнення роз’єднання України й взяття під контроль її східної й південної частин із створенням маріонеткових держав.
Аннотация к работе
Сучасні санкції: дипломатичні та економічні важеліУ “Стратегічному глобальному прогнозі 2030”, підготовленому Інститутом світової економіки і міжнародних відносин РАН у 2013 р., до ризиків для Росії було віднесено “Поширення націоналістичних ідей та конфронтаційної самоідентифікації”. Хоча й містяться оптимістичні прогнози, згідно яким “Взаємодія світових лідерів у підтримці глобального миру буде переважати над трендами конфліктності”, “Зниження ролі військової сили” й “Зміцнення тренду кооперації США, КНР і Росії у сфері глобальної й регіональної безпеки” [1], але, вочевидь, що вони не відіграють вирішальної й конструктивної ролі. 5 грудня 1994 р. було підписано Будапештський меморандум - Меморандум про гарантії безпеки у звязку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї - між Україною, США, Росією та Великою Британією про неядерний статус України. 9 квітня 2014 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, в якій висловила підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а 10 квітня - позбавила російську делегацію права голосу й зборонила росіянам займати керівні посади в ПАРЄ до кінця 2014 року - через підтримку російськими депутатами дій щодо окупації й анексії Криму Росією. На сайті Міністерства фінансів США у список було включено практично всі найбільші оборонні підприємства Росії, серед яких - державний оборонний концерн “Алмаз-Антей” (найбільший виробник систем ППО), концерн “Калашников”, й НВО “Ижмаш” (випускають стрілецьку зброю), НВО “Базальт” (розробник і виробник боєприпасів і гранатометів), що входить у корпорацію “Ростех “ВАТ” “Радиоэлектронные технологи” (КРЭТ), концерн “Созвездие”, НВО Машиностроение, ВАТ “Конструкторское бюро приборостроения”, “Уралвагонзавод” (найбільший виробник бронетехніки) і КБ приладобудування (випускає кероване озброєння) [2].