Особистість в "описовій психології" В. Дільтея й Е. Шпрангера. Типологія особистостей О.Ф. Лазурського. Фрейдизм і неофрейдизм. Гуманістичні теорії особистості. Особистість у культурно-історичній теорії Л.С. Виготського. Концепція особистості Г.С Костюка.
Аннотация к работе
Контрольна робота з дисципліни: Психологія і педагогіка Тема: Сучасні психологічні теорії особистості План 1. Особистість в «описовій психології» В. Дільтея й Е. Шпрангера 3. Типологія особистостей О.Ф. Лазурського 4. Особистість у культурно-історичній теорії Л.С. Виготського 8. Особистість у логотерапії В. Франка 9. Особистість у теорії С.Л. Рубинштейна 10.Теорія діяльності О.М. Леонтьева та поняття особистості 11. Погляди Б.Г. Ананьева на особистість 12. Концепція особистості Г.С Костюка Список літератури 1. В. Джемс вивчав особистість у межах власної концепції свідомості, центральним поняттям якої є «потік свідомості». Розглядаючи «емпіричне Я», В. Джемс тлумачить особистість людини як загальну суму всього того, що вона може назвати своїм. Складові елементи особистості можуть бути розподілені на три класи: фізична особистість, соціальна особистість і духовна особистість. Почуття та емоції характеризують особистість з боку її самооцінки, яка буває двох видів: самовдоволення і невдоволення собою, за чим стоять два протилежних класи почуттів, що повязані з успіхом або неуспіхом, із сприятливим або несприятливим становищем у суспільстві. Самовдоволення особистості в житті зумовлене тим, як співвідносяться між собою реалізовані та потенційні здібності. Головне в особистості, за Е. Шпрангером, - це ціннісна орієнтація, яка є включенням субєкта у пізнання. Використання вказаного основного принципу зумовлює наявність у класифікації двох головних розділів: за психічним рівнем, який у свою чергу розподіляється на три підрозділи (нижчий, середній, вищий), та за психічним змістом. Фрейдом (1856-1939). Фрейда, який виступив проти біологі-заторських тенденцій свого вчителя, був А. Адлер (1870 - 1937). Людина тягнеться до пошуку засобів подолання почуття неповноцінності і застосовує різні види компенсації, які лежать в основі всієї людської діяльності.