Характеристика прізвиськ як класу антропонімів в аспекті текстотворення, теорії комунікації, специфіка їх функціонування як стислих текстів, когнітивна прагматика. Аналіз сучасних прізвиськ Луганщини, їх класифікація, мотиви номінації на сучасному етапі.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукКрім того, у дослідженнях з антропонімії до сьогодні ще не було зроблено жодної спроби розгляду прізвиська як тексту, чинника переродження мовлення, свідомо спланованої мовцями ланки комунікації, тобто в аспектах текстознавства та теорії комунікації. Пропонований підхід до прізвиськ як класу антропонімів допоможе перевести дослідження наукової проблеми з позицій констатації факту існування прізвиська та опису його характеристик у сферу вивчення функціонування цього оніма на рівні свідомості. Мета наукової праці - дослідити сучасні прізвиська Луганщини в аспектах текстотворення й теорії комунікації та зясувати специфіку їх функціонування як стислих текстів - реалізується в низці завдань: - вивчити внутрішню структуру сучасних прізвиськ Луганщини з метою зясування їх потенційних можливостей текстотворення; з використанням психолінгвістичних методів вивчено процеси сприйняття, розуміння та інтерпретації текстів прізвиськ, що дозволило дійти висновку про розвиток самосвідомості та самоідентифікації особистості, зумовленість семантичних моделей прізвиськ особливостями ментальності, історією та культурою регіону; У дисертації використано такі загальнонаукові методи: історико-генетичний, термінологічного аналізу, порівняльно-історичний та добору й систематизації матеріалу; спеціальні методи дослідження мови: описовий метод та методи дистрибутивного, компонентного, трансформаційного аналізів, моделювання семантичної структури прізвиська та його знакової природи; експериментальні методи дослідження: психолінгвістичного експерименту та вільних асоціацій; квантитативні (статистичні) методи: кількісний аналіз відповідей учасників експерименту та їх інтерпретація; соціологічні прийоми: анкетування й інтервювання.Застосовуючи новітні методики та технології, зокрема ефективне використання таких методів та прийомів, як статистичний, психолінгвістичний експеримент, моделювання семантичної структури прізвиськ та процесів творення прізвиськ асоціативним шляхом і розкриття знакової природи оніма, подаючи численні інтерпретації його тексту та спрямувавши дослідження сучасних прізвиськ Луганщини в аспекти прагматики, теорії тексту та теорії розуміння, ми змогли проілюструвати типологічні риси оніма цього класу. Прізвиська - антропоніми неофіційної сфери функціонування, які виражаються одним чи кількома словами та вживаються як стислі тексти, що відрізняються формальною структурно-семантичною нерозгорнутістю й розкриваються в мотиваційному/інтерпретаційному тексті. “Прізвисько як текстотвірний чинник” ми розглядаємо прізвисько, з одного боку, як текст, а з іншого, як важливий чинник текстотворення. За допомогою екстраполяції різних аспектів поняття “текст” на теорію прізвиська нами доведено, що прізвисько, за основними елементами дефініції, а саме: цілісністю, діалогічністю, комунікативністю, прагматичним спрямуванням і структурованістю - співвідноситься з терміном “текст” та виступає самостійною мовною структурою, яка реалізує в акті спілкування комунікативні інтенції співрозмовників (пункт 2.1.2. Даниловою) різні види стислих текстів, відзначаємо, що за способом функціонування, інформативною насиченістю та структурним планом вираження, найбільш близьким до прізвиська є заголовок, на основі того, що модель прізвисько - мотиваційний / інтерпретаційний текст в основних своїх виявах збігається з моделлю заголовок - текст твору.Спираючись на сучасне теоретичне обґрунтування дефініції “текст”, ми доводимо, що прізвисько за його функціонально-структурними й асоціативно-семантичними ознаками та специфікою прагматики можна назвати текстом, а отже, - розглянути процес породження стислого тексту цього антропоніма, спираючись на основні етапи текстотворення. Нами відзначено, що в сучасному розумінні текст є прагматично спрямованим посередником дискурсу та доведено, що прізвисько за основними елементами дефініції, а саме: цілісністю, діалогічністю, комунікативністю, прагматичним спрямуванням і структурованістю - збігається з терміном “текст” та виступає самостійною мовною структурою, яка реалізує в акті спілкування комунікативні інтенції автора й інтерпретується адресатом. Прізвисько, як і текст, є комунікативною одиницею, тому що вербалізований образ, представлений мінімумом мовних засобів у антропонімі, повністю розкривається в мотиваційному чи інтерпретаційному текстах. Провідними мотивами творення сучасних прізвиськ Луганщини здебільшого стають, як і впродовж віків у історичній антропоніміці, характерні ознаки зовнішності носія, проте на формування лексичної бази антропонімів саме цього класу активно вплинули суспільно-політичні умови, у яких опинилася Україна на початку ХХІ ст.: науково-технічний прогрес, розкутість мислення, експансія масової культури, запозичення іноземних стереотипів поведінки, що призвело до зміни психологічного типу людини і, відповідно, до появи нових моделей прізвиськ у її ідентифікації.