Проаналізовано практику зарубіжних країн щодо здійснення соціального захисту населення та регулювання процесів соціального розвитку. Визначено пріоритетні напрями реформування державної соціальної політики в Україні в контексті адаптації до стандартів ЄС.
Аннотация к работе
СУЧАСНІ ПІДХОДИ У РЕФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ ЯК РЕГУЛЯТОРА РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИІснуюча вітчизняна система соціального захисту характеризується низкою суттєвих недоліків, серед яких доцільно вказати на недосконалість системи державної соціальної допомоги; несправедливість розподілу державних соціальних трансфертів, низьку адресність при наданні соціальної підтримки та орієнтацію на екстенсивне охоплення нею населення, нерозвиненість системи соціального страхування; неефективність фінансового забезпечення заходів державного соціального захисту тощо. Зокрема, значну увагу питанням реформування соціальної політики держави та вивчення зарубіжного досвіду реалізації політики соціального захисту приділено у працях Н. Соціальний захист як багаторівнева система економічних, соціальних та правових відносин із управління соціальними ризиками в суспільстві з метою ліквідації їх небажаних наслідків та забезпечення належного рівня життя громадян включає соціальне страхування, соціальне забезпечення та соціальну допомогу. Соціальна політика виконує регулюючу і стимулюючу роль у забезпеченні розвитку економіки й створенні умов для ефективного функціонування системи соціального захисту і стає вже не “актом благодійництва”, а способом посилити економічну активність працездатних верств для забезпечення гідного життя всього суспільства. Специфіка системи соціального захисту у Великобританії повязана із відсутністю спеціальних, організаційно оформлених інститутів, що займаються страхуванням конкретних видів соціальних ризиків (страхування по старості, по хворобі, від безробіття, від нещасних випадків на виробництві тощо), оскільки всі програми соціального захисту обєднані в межах єдиної системи соціального захисту.