Особливості анамнестичних даних і перебігу вагітності. Програма патогенетично обґрунтованого ведення пологів у пацієнток групи ризику по розвитку аномалій скорочувальної діяльності матки. Стан плода при застосуванні препарату простагландинів групи Е1.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук НАУКОВИЙ КЕРІВНИК - доктор медичних наук, професор Чайка Володимир Кирилович, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології післядипломної освіти, Донецький державний університет ім. АМН України та Росії, доктор медичних наук, професор Тимошенко Леонід Васильович; Захист дисертації відбудеться 25.12.2002 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.В даний час до 25% жінкам за різними показаннями необхідно проводити індукцію пологів, ефективність їх ведення залежить від стану шийки матки (ШМ) (Э.К. У кожної пятої жінки з “незрілою” ШМ пологи закінчуються оперативним шляхом, у кожної четвертої спостерігаються травматичні ушкодження ШМ, у кожної десятої - гіпотонічні кровотечі в ранньому післяпологовому періоді (Л.В. Передчасний розрив плодових оболонок (75,6%), слабість родової діяльності (СРД) (28,1%), високі показники перинатальної захворюваності і смертності (31,8%) ускладнюють пологи у цих жінок (В.И. Ризик для життя і здоровя жінки при операції кесарева розтину дуже високий і в 12 разів перевищує такий при пологах через природні родові шляхи (В.И. Патологія скорочувальної функції матки є однією з головних проблем акушерства, дотепер залишається основною причиною материнської і перинатальної смертності і виявляється такими частими формами як аномалії родової діяльності, маткові кровотечі, переношування вагітності, різні ускладнення в післяпологовому періоді (Э.К.В клінічні групи обстеження ввійшли 367 пацієнток групи "ризику" СРД з доношеною одноплідною вагітністю, підтвердженої УЗД, з головним передлежанням плода та показаннями до індукції пологів (хронічна фетоплацентарна недостатність, гіпотрофія плода, прееклампсія легкого і середнього ступеня важкості, імуноконфлікт по системі резус і АВО, передчасне вилиття навколоплідних вод при незрілій ШМ, багатоводдя та маловоддя під час вагітності, екстрагенітальні захворювання). У залежності від ПГ, застосованого для родозбудження, вагітні були розділені на 2 групи: в I (основну) групу ввійшли 235 пацієнток, яким був застосований мізопростол - аналог ПГЕ1 - у дозі 50 мкг 1 раз чи 2 через 4 год (1/4 таблетки мізопростолу в 200 мкг для орального застосування вводилося у задній звід піхви); II групу (порівняння) склали 132 жінки, яким застосовували препарат ПГЕ2 препідил гель (динопростон). Порівняльний аналіз історій пологів, що ускладнилися слабкістю родових сил, та історій пологів, не ускладнених СРД, що в породілей зі СРД вірогідно частіше відзначалися екстрагенітальні захворювання: в середньому їх частота склала відповідно 1,06±0,09 та 0,48±0,05 захворювання (p<0,001). Гінекологічний анамнез у жінок зі СРД у 4 рази частіше був обтяжений пізнім менархе (16,1±3,5%, у породілей без СРД - 4,0±1,6%, p<0,001), у 3,5 рази - порушеннями менструального циклу (39,3±4,6% і 11,3±2,6%, p<0,001) та аномаліями розвитку геніталій (7,1±2,4% і 2,0±1,1%, p<0,05), у 3 рази - запальними захворюваннями статевих органів (41,1±4,7% і 14,7±2,9%, p<0,001), у 2 рази - ектопією ШМ (20,5±3,8% і 11,3±2,6%, p<0,05). Простеживши по партограмам динаміку розкриття ШМ, ми знайшли, що для породілей, індукованих ПГЕ1, характерна більш висока швидкість розкриття ШМ і в латентній фазі (в І групі 0,56±0,02 см/год, в ІІ групі 0,48±0,03 см/год, в ІІІ групі 0,46±0,04 см/год, РІ-ІІ<0,028, РІ-ІІІ<0,029), і в активній фазі пологів (відповідно 1,97±0,05 см/год, 1,73±0,05 см/год і 2,04±0,06 см/год, РІ-ІІ<0,0008).До 25% жінок мають потребу в індукції пологів, ефективність ведення таких пологів визначається станом ШМ. При відсутності біологічної готовності родовий акт носить затяжний характер, в половині спостережень ускладнюється аномаліями родової діяльності, несвоєчасним вилиттям навколоплідних вод, у кожної пятої жінки пологи закінчуються оперативним шляхом, у кожної четвертої відзначаються травматичні ушкодження ШМ, у кожної десятої спостерігаються гіпотонічні кровотечі в ранньому післяпологовому періоді. Дослідження динаміки гормонів та катехоламинів індукованих пологів показало, що початок родового акту (як і при фізіологічних родах) супруводжувався істотним підвіщенням вмісту естрадіолу. Препарат ПГЕ1 дозволяє нівелювати вплив вихідного ступеня “зрілості” ШМ на тривалість пологів і показники ускладнень родового акту, його використання дуже ефективне у породіль з “незрілою” ШМ.