Аналіз сутності та значення продовольчої політики держави. Дослідження світових тенденцій та існуючих методів державного регулювання продовольчої політики. Визначення оптимальних інструментів для відповідного розвитку галузей національної економіки.
Аннотация к работе
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ПОЛІТИКИПроаналізовано світові тенденції та існуючі методи й інструменти державного регулювання продовольчої політики. Визначено, що за наявності вагомих аргументів на користь державного втручання і водночас дотримання концепції вільного ринку оптимальним варіантом видається ефективне поєднання інструментів державного регулювання та принципів ринкової економіки для розвитку національного аграрного виробництва, забезпечення продовольчої безпеки та соціальної підтримки населення сільських територій. Ключові слова: державне регулювання, сільське господарство, аграрне виробництво, продовольча політика, протекціонізм, ринкова економіка, соціальна політика продовольчий політика національний економіка В статье рассмотрены подходы к государственному регулированию продовольственной политики на современном этапе. Определено, что при наличии весомых аргументов в пользу государственного вмешательства и одновременно соблюдения концепции свободного рынка оптимальным вариантом представляется эффективное сочетание инструментов государственного регулирования и принципов рыночной экономики для развития национального аграрного производства, обеспечения продовольственной безопасности и социальной поддержки населения сельских территорий.За своєю сутністю продовольча політика тісно повязана з продовольчою безпекою та полягає у забезпеченні населення держави достатнім рівнем якісного харчування. 3 Конституції України найвищою соціальною цінністю в Україні визнається людина, її життя і здоровя, недоторканність і безпека, а отже чітке визначення пріоритетів функціонування держави в Основному Законі свідчить про вибір Україною вектору, спрямованого на побудову гарантійної держави, тобто такої, що забезпечує певні постійні цілі й завдання та має позитивну місію [4]. М.М. Алексєєв серед основних напрямків функціонування такої держави виділяє задоволення економічних прав людини, насамперед, її захист від боротьби за існування шляхом формування максимально розвиненої матеріально-технічної бази життя кожної людини, організації інтенсивного виробництва матеріальних благ та створення системи їх розподілу з метою задоволення основних потреб громадян [4]. Варто деталізувати, що визначення пріоритетів державної економічної політики у продовольчій галузі специфічне для кожної окремо взятої держави та залежить від її кліматичних умов, рівня аграрного та технологічного розвитку, умов проживання населення та розвитку сільських територій, а також культурно-ціннісних поглядів населення. До спектру їхніх досліджень входили такі питання, як аграрна реформа в Україні, аграрна політика і макроекономічні відносини в аграрному секторі України, державне регулювання економіки, продовольча безпека в Україні та світі, інвестиційна привабливість аграрного сектору економіки, інституційні засади трансформацій в аграрній сфері, реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва, трансформація агропродовольчого комплексу України в ринкових умовах.Теорія вразливості сільськогосподарського виробництва, яка доводить особливість даного сегмента економіки як найбільш чутливого до коливань ринку. Зокрема, процес індустріалізації країн, що розвиваються, характеризується високою інтенсивністю експлуатації аграрного сектору економіки на користь інших сфер. Економічна теорія «провалів ринку», яка доводить неспроможність вільного аграрного ринку задовольняти загальнонаціональні, соціальні, економічні, політичні потреби суспільства, особливо коли інтереси суспільства суперечать приватнопідприємницьким. Гумерова, оскільки одна й та ж функція державного регулювання аграрного сектору може виконуватися за допомогою різних інструментів, завдання економістів полягає в тому, щоб вибрати оптимальне їх поєднання. Одним з таких правил є правило специфічності, яке свідчить, що найбільш ефективними є ті інструменти економічної політики, які найбільшою мірою наближені до джерела дисгармонії, де стикаються приватні та громадські інтереси (вигоди та витрати), наприклад, вільна міжнародна торгівля, яка дає виграш своїм споживача за рахунок зниження цін на внутрішньому ринку до рівня світових, як правило, викликає невдоволення вітчизняних товаровиробників, і уряди в цьому випадку змушені вводити митні тарифи на імпортовану продукцію з метою обмеження її обсягів.При цьому для планування будь-яких кроків аграрного-продовольчого регулювання видається вкрай важливим памятати про дві основні взаємодоповнюючі цілі розвитку аграрного сектору: підвищення ефективності аграрного виробництва та забезпечення соціальної захищеності сільського населення.