Ефективність консервативної терапії аденоміозу, гіперплазії ендометрія та поєднаної патології ендо- і міометрія у жінок репродуктивного віку. Впровадження комплексної поетапної гормональної терапії. Фактори ризику розвитку доброякісної патології матки.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРобота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Бенюк Василь Олексійович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології № 3 Захист дисертації відбудеться 08.06.2010 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті імені О.О. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.За даними літератури частота генітального ендометріозу коливається від 12 % до 50 %, гіперплазії ендометрія - від 10 до 30 % у жінок репродуктивного віку [Потапова Л.В., 1998; Степанківська Г.К., 2001]. Аденоміоз та гіперплазія ендометрія мають особливу актуальність для жінок репродуктивного віку, оскільки супроводжуються значним порушенням менструальної та генеративної функції [Воробйова Л.І., 2002; Сенчук А.Я., 2007]. За останні роки запропоновано нові підходи до консервативних та оперативних методів лікування доброякісної патології матки, проте не існує єдиного алгоритму, що визначає стратегію та тактику ведення таких хворих. Визначити фактори ризику розвитку доброякісної патології матки у жінок репродуктивного віку. Розробити бальну шкалу оцінки ступеня тяжкості доброякісної патології матки у жінок репродуктивного віку.На ІІ етапі проведено оцінку впливу гормонотерапії жінкам з доброякісною патологією матки, де основна група поділена на І групу - 69 жінок, що використовували ЛНГ-ВМС; ІІ - 66 жінок, які застосовували а-ГНРГ. Встановлено низький індекс здоровя основної групи жінок у порівнянні з групою контролю: перенесені дитячі інфекції зустрічалися у 91,1 %; гострі респіраторні захворювання - у 72,59 % жінок; захворювання серцево-судинної системи - у 14,07 %, переважно у разі ГПЕ (20,0 %); захворювання шлунково-кишкового тракту у 28,88 %, що втричі перевищувало показники групи контролю (10 %); захворювання гепатобіліарної системи - у 25,18 %, тоді як у групі контролю даної патології не було; захворювання сечовидільної системи - у 15,55 % основної та у 6,66 % жінок контрольної групи. У 93,33 % жінок з доброякісною патологією матки відмічалося порушення менструального циклу: дисменорея - у 81,48 %, що переважала у разі А ГПЕ - 91,11 %; альгоменорея - у 62,94 %: у разі А ГПЕ у 80 % жінок, що в 1,2 рази перевищувало показники А (66,6 %) та вдвічі показники у разі ГПЕ (42,22 %); гіперполіменорея склала 92,59 % і була більш характерна для хворих з ГПЕ та А ГПЕ (95,55 % і 93,33 % відповідно); пре - та постменструальні кровянисті виділення зі статевих шляхів спостерігалися однаково часто у разі А та А ГПЕ 75,55 % і 80 %, відповідно. В І фазу менструального циклу у групі з А рівень Е2 в 3 рази перевищував показник групи контролю; в період овуляції вміст його збільшувався, але пікові значення у порівнянні з Е2 в І фазу були менш вираженими (в 1,3 рази), ніж у контрольній групі (3,2 рази); у ІІ фазу вміст гормону знижувався, проте гіперестрогенемія зберігалась і рівень Е2 у 1,7 рази перевищував групу контролю. При проведенні УЗД в основній групі діагностували збільшення розмірів матки у 83,7 %; округлість її форми з асиметричним потовщенням стінок - у 67,4 %, неоднорідність та гіперехогенну структуру міометрія - у 84,44 % жінок з А та у 97,77 % - з А ГПЕ; наявність в ендометрії аномальних анехогенних включень діаметром 1-3 мм - у 71,11 % жінок; нерівномірність товщини ендометрія - у 82,22 %, переважно у разі ГПЕ 95,55 %; зазубреність базального шару ендометрію - у 60,0 % жінок; наявність ехонегативних трубчастих структур, що орієнтовані перпендикулярно площині сканування - у 46,66 % жінок з А (62,22 %) та А ГПЕ (77,77 %).В дисертації теоретично обґрунтовано і представлено нове рішення актуальної наукової задачі по оптимізації тактики ведення жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо - і міометрія шляхом впровадження в практику комплексної поетапної гормонотерапії. Рекомендована шкала оцінки ступеня тяжкості доброякісної патології матки у жінок репродуктивного віку обумовлює тактику ведення даної категорії хворих та визначає диференційований підхід до методу лікування зазначеної патології. На тлі ЛНГ-ВМС через 12 місяців обєм менструальної крововтрати у жінок з доброякісною патологією матки знизився на 78 %, що в 1,5 рази перевищує показники на тлі а-ГНРГ та нормалізує менструальну функцію і показники гомеостазу. Інтегральний показник якості життя на тлі запропонованої комплексної терапії поєднаної доброякісної патології ендо - і міометрія у жінок репродуктивного віку на 11,4% перевищує дані І та на 63,7% - ІІ групи, що поліпшує показники як фізичного, так і психологічного компонентів здоровя, цим самим підвищує рівень якості життя.