Інноваційні підприємства, інфраструктура, ринкові суб"єкти інноваційної діяльності. Розвиток венчурного внутрішнього бізнес-інкубатора. Організаційні форми інтеграції науки і виробництва. Міжфірмова науково-технічна кооперація в інноваційних процесах.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Кафедра «ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ» КУРСОВА РОБОТА з дисципліни “ Інноваціі” на тему «Сучасні організаційні форми реалізації інновацій» Харків 2011 Зміст Вступ 1. Інноваційні підприємства та інфраструктура інноваційної діяльності 1.1 Ринкові субєкти інноваційної діяльності 1.2 Розвиток венчурного бізнесу 1.3 Внутрішній венчур 2. Бізнес-інкубатор 3. Організаційні форми інтеграції науки і виробництва 3.1 Засновницькі центри 4. Міжфірмова науково-технічна кооперація в інноваційних процесах Список літератури Вступ Інноваційний процес охоплює багатьох учасників і має свою інфраструктуру. Його здійснюють на державному і міждержавному рівнях, у регіональних і галузевих сферах, місцевих (муніципальних) формуваннях. Інноваційна активність великих і дрібних організацій різниться, що зумовлено різною стратегією їх діяльності. Звідси й множинність організаційних форм інноваційної діяльності: від бізнес-інкубаторів, які допомагають реалізувати підприємницькі проекти на початковій стадії існування фірми, до стратегічних альянсів, покликаних реалізовувати складні інноваційні проекти, в тому числі міжнародного рівня. Інноваційний процес починається з ідеї, яка лише через певний час (інколи тривалий) може знайти своє матеріальне втілення у нових товарах, нових технологіях, нових матеріалах. Нова ідея виникає на базі нових знань, які є теоретичною основою матеріальною виробництва. В Україні вони, як правило, належать до системи Національної академії наук або мають галузеву належність. Нові знання на момент їх появи не мають ринкової вартості, на чому акцентував ще засновник кібернетики, американець Норберт Вінер: «Сучасне суспільство оцінює вартість ідей в доларах і центах, хоча їх цінність значно довговічніша від цінності грошей. Основними складовими інноваційної діяльності є новації, інвестиції та інновації. Ці три компоненти разом з інноваційною інфраструктурою утворюють сферу інноваційної діяльності (рис. Його формують наукові організації, вищі навчальні заклади, | тимчасові творчі колективи, окремі винахідники тощо. У провідних державах світу компанії виконують основний обсяг наукових досліджень і розробок: 65% - у країнах ЄС; 71% - у Японії; 75% - у США. Венчурні фірми - переважно малі підприємства в прогресивних з технологічного погляду галузях економіки, що спеціалізуються у сферах наукових досліджень, розробок, створення і впровадження інновацій, повязаних з підвищеним ризиком. Вони найпоширеніші в наукомістких галузях економіки, що спеціалізуються на наукових дослідженнях та інженерних розробках, тобто на комерційній апробації науково-технічних нововведень. 1.2 Розвиток венчурного бізнесу Розвиток венчурного бізнесу як самостійної форми підприємництва бере свій початок у 40-х роках XX ст., а різноманітність його форм виявилася в 60-80-ті роки у США. Серед вітчизняних підприємств, що створюють інноваційну продукцію, - науково-технічна компанія «Тест» (Харків), яка є розробником і виготовлювачем установок для очищення стічної води; науково-технічний центр «Техносистем» (Дніпропетровськ), що виготовляє установки для оброблення рідких розчинів і стічних вод з використанням фізико-хімічних перетворень; фірма «Арон» (Київ), яка розробила обладнання для цілорічного вирощування зеленого корму; мале підприємство «Комос» (Київ), яке створило нові телевізори з електронно-променевою трубкою, здатною безвідмовно функціонувати протягом 20 років, та ін.