Вивчення напрямків удосконалення пробіотиків. Дослідження фізіології бактеріальних штамів з метою підбору поживних середовищ для їх культивування. Визначення процесів сорбції пробіотичних бактерій. Розробка препаратів для корекції мікрофлори кишечнику.
Аннотация к работе
ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. Мечникова Національної академії медичних наук України»Стаття присвячена актуальним напрямкам удосконалення пробіотиків, таким як: дослідження фізіології перспективних виробничих штамів з метою підбору поживних середовищ для їх культивування; визначення процесів сорбції пробіотичних бактерій як загальнобіологічного процесу; вивчення ролі продуктів метаболізму та біологічно активних речовин мікробної клітини для визначення природи адгезинів і механізму антагоністичної активності; розробка технології виготовлення комплексних препаратів на основі консорціумів бактерій з широким спектром антагоністичної активності; дослідження синергічної та інгібіторної дії різних видів та штамів пробіотичних бактерій; вдосконалення методів контролю антагоністичної активності препаратів, що містять життєздатні мікробні клітини, та розробка методів визначення вмісту живих мікроорганізмів; розробка препаратів для корекції мікрофлори не лише кишечника, а й інших відкритих порожнин організму людини. Ключові слова: пробіотики; мікробіоценоз; антагоністична дія; нормальна мікрофлора; корекція мікрофлори; антибіотичні субстанції; людські біоактивні сполуки пробіотик бактеріальний мікрофлора кишечник Статья посвящена актуальным направлениям усовершенствования пробиотиков, таким как: исследование физиологии перспективных производственных штаммов бактерий с целью подбора питательных сред для их культивирования; определение процессов сорбции пробиотических бактерий как общебиологического процесса; изучение роли продуктов метаболизма и БАВ микробной клетки для определения природы адгезинов и механизма антагонистической активности; разработка технологий изготовления комплексных препаратов на основе консорциумов бактерий с широким спектром антагонистической активности; исследование синергического и ингибиторного действия разных видов и штаммов пробиотических бактерий; усовершенствование методов контроля антагонистической активности препаратов, которые содержат жизнеспособные микробные клетки и разработка методов их определения; создание препаратов для коррекции микрофлоры не только кишечника, но и других открытых полостей организма человека. The article describes the topical areas of improvement of probiotics, such as: study of the physiology of promising industrial strains in order to select nutrient media for their cultivation; determination of sorption processes of probiotic bacteria as a general biological process; study of the role of metabolic products and biologically active substances of microbial cells to define the nature of the adhesins and the mechanism of antagonistic activity; development of technology for the manufacture of complex products based on consortia of bacteria with a wide spectrum of antagonistic activity; research and synergistic inhibitory effects of various species and strains of probiotic bacteria; improved methods of control of antagonistic activity of preparations containing viablemicrobial cells and the development of methods for the determination of living organisms and the development of drugs for the correction of the intestinal microflora is not only, but also other open cavities of the human body.Вперше термін «пробіотик» було використано у 1953 р. німецьким бактеріологом, гігієністом та нутрицевтиком Вернером Коллатом (1892-1970 рр.) для визначення органічних і неорганічних добавок, необхідних для відновлення здоровя пацієнтів, які страждали від недостатнього харчування внаслідок введення до раціону надлишкової кількості високоочищених продуктів. На теперішній час згідно з визначенням ВООЗ (WHO, 2009 р.) пробіотики апатогенні для людини бактерії, які мають антагоністичну активність щодо патогенних і умовнопатогенних бактерій та забезпечують відновлення нормальної мікрофлори [3]. Разом з тим вони регулярно потрапляють у травний тракт із зовнішнього середовища і діють на макроорганізм переважно в період надходження: чинять антагоністичну дію на патогенні й умовнопатогенні мікроорганізми, беруть участь у процесах травлення завдяки ферментативній активності, чинять позитивний вплив на макроорганізм, продукуючи різноманітні біологічно активні речовини. Перспективним напрямком імунокорекції також є розробка нових методів лікування, які передбачають комбіноване застосування пробіотиків з іншими імуномодулюючими препаратами, зокрема препаратами інтерферону та інтерлейкінів (наприклад ІЛ-2), оскільки саме ці біологічно активні речовини є ключовими для адекватної активації імунної системи та спрямування імунної відповіді за клітинним типом [9]. У 2005 р. на всесвітньому конгресі з гастроентерології в Монреалі були представлені пробіотики нового покоління препарати, основою яких є рекомбінантні штами мікроорганізмів із заданими властивостями, спроможні стимулювати синтез або продукувати ендогенний інтерферон, і, таким чином, проявляти не лише антагоністичну активність щодо бактеріальних патогенів, але й противірусну активність [39].