Сучасні моделі університетів - Реферат

Київський університет туризму, економіки і права Факультет туризму, готельного та ресторанного бізнесуСьогодні в умовах перебудови ринкової економіки сучасні соціально-педагогічні орієнтири у системі вищої освіти спрямовані на забезпечення потреб держави і суспільства у конкурентоспроможних спеціалістах із нестандартним мисленням, готовністю творчо застосовувати знання в різноманітних виробничих та соціальних ситуаціях, найвищої кваліфікації, професійний рівень яких відповідав би світовим стандартам. Багато спеціалістів, розмірковуючи про перспективи розвитку вищої школи, дискутують про значно більшу індивідуалізацію навчання, зростанню ролі самостійної роботи студентів, про можливість перенаправити грошові потоки як державних, так і приватних фондів від вузу до конкретного студента, а тому в університетах Європи проходять програми розбудови: будуються нові наукові лабораторії, купуються нові обладнання і ці країни намагаються заохочувати промисловість витрачати більше на наукові дослідження та інноваційну діяльність. Саме в університетах можна спостерігати всю повноту розвитку наук, наукового знання, дух свободи творчості у процесі викладання та навчання, здатність університету до самооновлення шляхом підготовки викладачів та вчених. Університет завжди спрямовував свою діяльність на надання універсального знання молодим людям, символізував органічну цілісність самої науки, підтримував продуктивну взаємодію талановитих дослідників з усіх гілок знань, спрямованих на досягнення загальної мети, які згодом утворювали інтелектуальну еліту суспільства. Перші університети європейського Середньовіччя та Відродження спрямували свою діяльність на здобуття знань та навчання студентів у трьох головних напрямах: знання про індивіда, людину (медичний факультет), знання про суспільство та державу (правничий факультет) і знання з богословя (теологічний факультет).Науковці Франсес Соле Парейяда, Йозеп Колль Бертран, Тереса Наварро Ернандес зауважують, що університети, які з успіхом впливають на своє оточення,послідовно проходять три етапи розвитку: 1) вертикальний університет - відповідає традиційному університету, в якому навчальні програми пропонуються студентам через кафедри, а науково-дослідна діяльність є результатом індивідуальної роботи; Для оцінки діяльності університетів потрібно зрозуміти, як університети трактують свої функції та яка саме структура може забезпечити інноваційну університетську діяльність. У середині 60-х років XX століття у Варвіку в Англії був заснований дослідний університет, який став прикладом академічної моделі університету та був зорієнтований на забезпечення високих академічних стандартів. Поступово навколо університету у Варвіку зявилися різні структури, зокрема, у 1967 році зявилася бізнес-школа, у 1980 році була утворена виробнича группа Варвіка (WMG), а з середини 90-х років почали формуватися конференц-центри та наукові парки, які утворили добре налаштований інтерфейс між університетом та промисловістю. Так, закінчену вищу освіту у Великобританії можна було отримати лише, закінчивши університет, а навчання у коледжах вважалося за підготовчий курс до складання іспитів на здобуття ступеню, які приймали тільки університети.Щоб досягти універсальності та відповідати вимогам до університету XXI століття, потрібно іти назустріч світу праці, усім рівням системи освіти, національній культурі та усім культурам взагалі, сприяти інтернаціоналізації та розширенню фундаментальних та прикладних досліджень. Розвиток університетської освіти означає приведення освіти у відповідність до новітніх суспільних вимог та норм, закономірностей та тенденцій розвитку Поява нових освітніх моделей університетської освіти спонукає сконцентрувати увагу на тому, що становить “університетський досвід”.

План

Вступ

1. Основні моделі університетів Європи

2. Організація навчального процесу в університетах Європи

Висновки

Список літератури