Підприємство як організаційно відокремлена та економічно самостійна основна ланку національного господарства. Характеристика моделей стратегічного планування розвитку сучасних підприємств. Аналіз процесу успішного вдосконалення системи управління.
Аннотация к работе
Вступ Підприємство представляє собою організаційно відокремлену та економічно самостійну основну ланку національного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги). На сучасному етапі економічного розвитку України діяльність субєктів господарювання є недостатньо ефективною. Ефективне протистояння підприємства змінам зовнішнього середовища можливе тільки за умов здійснення випереджувальних заходів, спрямованих на збереження його життєздатності та забезпечення конкурентоспроможності, тобто за умов постійного розвитку підприємства. В сформованих умовах бізнесу традиційні методи управління підприємством мало підходять у швидкозмінному конкурентному середовищі на зовнішньому та внутрішньому ринках. Оптимальним процесом, який направлений на виживання й стабільне функціонування підприємства в подібних умовах є розвиток. Питанням обґрунтування напрямків розвитку підприємства присвячені праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених: Афанасьєва Н.В., Богатирьова І.О., Буряк Л., Варналій З.С., Василенко В.О., Ващенко К.О., Воротіна В.Є., Геєць В.М., Єрмошенко М., Запасної Л.С., Кононенко І.В., Кужель Е.М., Лібанова О.В., Масленікової Н.П., Погорєлова Ю.С., Пономаренко В.С., Раєвнєвої О.В., Стороженко О., Шаблиста Л., Шилової О.Ю., Хобти В.М. та ін. Мета роботи - дослідження економічної сутності розвитку підприємства та виділення його моделей на рівні підприємства. Розвиток підприємства: поняття та види 1.1 Економічна сутність розвитку підприємства Сучасні умови діяльності багатьох підприємств характеризуються наявністю конкуренції, динамічністю ринкової кон’юнктури, суттєвими змінами у макросередовищі, які представлені тенденціями НТП, швидким застаріванням знань, виникненням нових сфер економіки, змінами способу виробництва - переходу від індустріальної до постіндустріальної економіки тощо. На сьогоднішній день більшість підприємств має не просто пристосовуватись до змін у зовнішньому середовищі, причому не тільки змін, які викликані діями суб’єктів мікросередовища, але випереджати такі зміни. Так, Е.М. Коротков, розглядаючи розвиток на рівні підприємства, трактує його як …сукупність змін, які ведуть до появи нової якості і зміцнення життєвості системи, її здатність чинити опір руйнівним силами зовнішнього середовища [2, с. В.А. Забродський та М.О. Кизим дають більш розширене визначення розвитку, конкретизуючи його щодо економіко-виробничої системи. Афанасьєв Н.В., Рогожин В.Д., Рудика В.І. Обєктивна зміна тільки якісних характеристик системи, обумовлена як фундаментальними законами природи (єдності і боротьби протилежностей, переходу кількості у якість, розвитку суспільства по спіралі і нагору), так і закономірностями функціонування конкретних систем (старіння устаткування, нагромадження досвіду і знань співробітниками, виснаження природних ресурсів), при якій формуються нові властивості системи. В менеджменті отримали поширення поняття сталий розвиток підприємства, керований розвиток підприємства, організаційний розвиток. А.В. Черних не тільки надає поняття сталого розвитку, але й показує його взаємозвязок із характеристиками підприємства, такими як адаптивність, гнучкість, організованість, сталість, надійність, економічна безпека, стабільність тощо. Під керованим розвитком підприємства пропонується розуміти виділену в складі підприємства систему, в якій об’єднані процеси реструктуризації та реінжинірінгу, інноваційні та інвестиційні процеси, що ведуть до кількісних та якісних змін у всіх функціональних галузях підприємства, а також контури управління на основі зворотніх зв’язків, де вирішуються завдання стратегічного й тактичного управління, а також запускаються механізми самоорганізації оперативного управління розвитком [17]. О.С. Іванілов пропонує під організаційним розвитком вважати процес формування, накопичення та використання стратегічних здатностей з метою забезпечення зовнішньої адаптації та внутрішньої інтеграції підприємства на ринках праці, капіталу та товарів відповідно до інтересів різних груп суб’єктів ринку [10, c. Богатирьов І.В. запропонував більш комплексну класифікацію видових проявів розвитку на рівні підприємства за такими ознаками: 1.