Розуміння текстової інформації в якості комунікативної одиниці - одна з найбільш характерних особливостей сучасних перекладацьких теорій. Переклад - процес комплексної апроксимації, що охоплює сукупність психолінгвістичних і соціокультурних чинників.
Аннотация к работе
Тому цілком природно, що перекладацькі дослідження послідовно залучають до власної методології останні досягнення лінгвістики тексту та інших антропоцентричних наук. Переклад постає свого роду апроксиматизацією, що вимагає певної білінгвальної компетенції, зреалізованої особливими двовекторними евристичними стратегіями, орієнтованими як на відповідність власне мовних значень, так і на забезпечення адекватності текстових функцій у вторинному тексті. Тобто, аналіз і синтез вихідної текстової інформації постає як сукупність перекладацьких рішень, які перекладач усвідомлено чи позасвідомо приймає стосовно того, які відповідники слід дібрати в мові перекладу, щоб зберегти стилістику жанру або ступінь інформаційної еквівалентності. Іншим аспектом контрастивної дискурсології, який визначає розуміння структури тексту у процесі його аналізу та синтезу, виступає прагматика. Водночас дослідники наголошують і на тому факті, що текст можна розглядати як матеріалізовану в мові інформацію, отримання якої в первинному тексті відбувається внаслідок свідомого спостереження дійсності, а у вторинному тексті - внаслідок інтерпретації первинного тексту.