Мазі - м’які лікарські засоби для місцевого застосування. Вимоги, що ставляться до мазевих основ. Технологічний процес і загальні принципи приготування мазей. Роль і значення фармацевтичних препаратів. Концентрати і напівфабрикати для виготовлення мазей.
Аннотация к работе
Виконала: Студентка ІІІ курсу фармацевтичного факультету заочної форми навчання група В-2А Мельник Євгенія ОлександрівнаМазі відносяться до древніх лікарських форм, що знаходять широке застосування в побуті, на різних виробництвах, у косметиці і медицині з метою захисту шкіри і відкритих частин тіла (обличчя, шиї) від впливу органічних розчинників, розчинів кислот, лугів, інших хімічних подразників і алергенів; для змякшення шкіри, живлення її вітамінами, жирами, для видалення пігментних плям, лікування і видалення волосся, бородавок, ластовиння та інших косметичних вад. Мазі надають епідермісу помякшуючу дію, розпушують ороговілий шар, сприяючи цим більш глибокому проникненню лікарських речовин в шкіру.Мазі - мякі лікарські засоби для місцевого застосування, дисперсійне середовище яких при встановленій температурі зберігання має неньютонівський тип течії і високі значення реологічних параметрів. [4] Мазі складаються з основи та лікарських речовин, рівномірно розподілених у ній. Негативні якості: деякі мазі мають обмежений спектр фармакологічної активності (односпрямована лікувальна дія, наприклад, тільки протизапальна); окремі сполуки мазей на гідрофобних основах обумовлюють виражений «парниковий» ефект, що обмежує їх застосування в медичній практиці; деякі мазі діють на шкіру подразнююче. Мазі повинні мати певні консистентні властивості, які характеризуються реологічними показниками: неньютонівським типом течії, відповідною структурною вязкістю, псевдопластичними або пластичними властивостями, періодом релаксації, від яких значною мірою залежить ступінь фармакодинаміки мазей.До проникаючих відносять мазі, які проникають до більш-менш глибоких шарів шкіри головним чином по протоках сальних залоз. [6] Мазі резорбтивної дії відрізняються тим, що лікарські речовини, які містяться в них, проникають із місця нанесення мазі у кровяне русло. За місцем застосування розрізняють мазі: дерматологічні (власне мазі), які наносяться на шкіру; очні, які наносяться на конюнктиву ока; мазі для носа, які наносяться на слизову оболонку нижньої носової порожнини; вагінальні, уретральні та ректальні. До гомогенних відносять: мазі-розчини (мазі, які виготовляються розчиненням лікарських речовин у мазевій основі), мазі-сплави (мазі, які виготовляються сплавленням декількох плавких взаєморозчинних речовин) та екстракційні мазі (мазі, які виготовляються шляхом екстракції лікарських речовин з рослинної або тваринної сировини розплавленою мазевою основою або рослинною олією). До них належать суспензійні, або тритураційні (мазі, до мазевої основи якої введено нерозчинну в ній лікарську речовину у вигляді найдрібнішого порошку), емульсійні (мазі, до мазевої основи якої введено рідини (розчини), що не змішуються з мазевою основою) та комбіновані (мазі, що містить одночасно як розчинні у мазевій основі субстанції, так і нерозчинні в ній порошки або розчини).Мазеві основи - індивідуальні речовини або суміш речовин, що зумовлюють необхідний обєм, відповідну консистенцію і деякі специфічні фармакокінетичні особливості мазі. Мазеві основи є складовою частиною мазі, яка визначає її масу (іноді до 90% і більше), фізико-хімічні властивості (консистенцію, РН), концентрацію діючих речовин, силу й характер терапевтичної дії (швидкість та повноту вивільнення речовин, загальну або поверхневу дію), її тип та стабільність. Основа, яка б забезпечувала максимальний терапевтичний ефект мазі, повинна мати мастильну здатність (мати необхідні структурно-механічні (консистентні) властивості: вязкість, пластичність, плинність, тиксотропність і т.д.); добре сприймати активні речовини (мати абсорбівну здатність); не змінюватися під дією повітря, світла, коливань температури і не реагувати з активними речовинами, що вводяться в неї (мати хімічну стійкість); бути індиферентною у фармакологічному відношенні; не повинна спричиняти подразливої або сенсибілізувальної дії, повинна сприяти збереженню первинного значення РН шкіри або слизової оболонки; не повинна піддаватися обсіменінню мікроорганізмами, бруднити одяг, бути надмірно липкою, повинна легко змиватися за допомогою мила і без нього; властивості основи повинні відповідати меті призначення мазі. Основи захисних мазей, застосовані з профілактичною метою, мають швидко висихати і щільно прилягати до поверхні шкіри; основи для мазей, що мають поверхневу дію, не повинні всмоктуватися; основи для мазей резорбтивної дії повинні, навпаки, глибоко проникати в шкіру, досягати кровяного русла і сприяти всмоктуванню активних речовин. Речовини, використовувані як основи для мазей, відрізняються за джерелами отримання, хімічним складом, фізико-хімічними властивостями і т.д.Кількість мазей комбінованої дії становить понад 40% і має стійку тенденцію до постійного збільшення та розширення діапазону застосування, підвищується їх ефективність і безпека. Напр.
План
Зміст
Вступ
1. Огляд літератури
1.1 Роль і значення мазей
1.2 Вимоги, що ставляться до мазей
1.3 Класифікація мазей
1.4 Мазеві основи
1.5 Мазі комбінованої дії
2. Приготування мазей
2.1 Загальні принципи приготування мазей
2.2 Технологічний процес приготування мазей
2.3 Прописування мазей
2.4 Виготовлення гомогенних мазей
2.5 Виготовлення гетерогенних мазей і паст
2.6 Виготовлення комбінованих мазей
2.7 Концентрати і напівфабрикати для виготовлення мазей