Дослідження характеру клініко-психопатологічних проявів простої і параноїдної форми шизофренії у підлітків та дорослих. Аналіз патопсихологічних особливостей на основі вивчення стану функцій мислення, пам"яті, інтелекту, емоційної сфери, самооцінки.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ СУЧАСНІ ФОРМИ ШИЗОФРЕНІЇ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІНауковий консультант: доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри сексології та медичної психології . Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Підкоритов Валерій Семенович, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу клінічної, соціальної та дитячої психіатрії . доктор медичних наук, професор Напрєєнко Олександр Костянтинович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії з курсом сексології. доктор медичних наук, професор Бітенський Валерій Семенович, Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології МОЗ України. Захист відбудеться “29” березня 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м.Харків, вул.У літературі підкреслюється необхідність вивчення біопотенціалів головного мозку у підлітків, хворих на шизофренію. Автори підкреслюють також, що у вивченні електроактивності мозку у дітей, підлітків і юнаків, хворих на шизофренію необхідно приділяти спеціальну увагу дослідженню вікових особливостей розвитку коркової ритміки. Основні задачі дослідження: Уточнити характер клініко-психопатологічних проявів простої і параноїдної форм шизофренії у підлітків та дорослих. На основі вивчення клініко-психопатологічних особливостей простої і параноїдної форм шизофренії вперше показана вікова своєрідність проявів захворювання з виявленням симптомів, характерних тільки для підлітків, а також порушень, що зустрічаються і у дорослих хворих, але мають вікову своєрідність, у тому числі в ініціальному періоді хвороби. Наукову новизну представляє клініко-патогенетичний нейрохімічний аналіз стану катехоламінергічної, серотонінергічної систем і рівня опіоїдного пептиду бета-ендорфіну з виділенням загальних закономірностей у механізмах розвитку простої і параноїдної форм шизофренії у підлітків і дорослих, а також характерних для пубертатного віку особливостей.1.За результатами дисертаційного дослідження наведено нове теоретичне обґрунтування і узагальнене рішення актуальної проблеми, що полягає у розробці системи комплексної клініко-психопатологічної та патопсихологічної діагностики, установленні патогенетичних нейрохімічних і нейрофізіологічних механізмів при простій та параноїдній формах шизофренії у підлітків і дорослих в порівняльно-віковому аспекті. 2.Клініко-психопатологічне вивчення сучасних форм шизофренії у підлітків свідчить про те, що дана патологія характеризується вираженою віковою своєрідністю проявів, що полягає у поєднанні синдромів, характерних тільки для підлітків та станів, що відзначаються і у дорослих, але мають вікові особливості, а також домінуванні порушень поведінки, особистісних розладів у проявах пограничного регістру, до яких відносяться й ініціальні. 3.На основі комплексного вивчення клінічних особливостей шизофренії встановлено, що віковий патоморфоз є одним з визначальних факторів, що впливає на формування психопатологічних проявів сучасних форм параноїдної і простої форм шизофренії у підлітків. При нападоподібно-прогредієнтному плині шизофренії вираженими були відмінності в афективних компонентах основного параноїдного синдрому з перевагою депресивних порушень, які у підлітків зустрічалися з більшою частотою (74,4%), ніж у дорослих (67,6%). У структурі маніакальних розладів, які мали місце у підлітків рідше (25,6%), ніж у дорослих (32,4%) найчастішими були психопатоподібний (45,4%), гнівливий (27,3%) і параноїдний (18,2%) варіанти; у дорослих хворих переважали параноїдний (60,6%) і гнівливий (24,2%) варіанти маніакальних порушень.