Поняття етики як науки, її сутність і особливості, місце та значення в сучасному суспільстві. Історія становлення та розвитку вітчизняної етичної думки, її видатні представники. Сутність філософії діалогічного напрямку, вклад в її розвиток Ролана Барта.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра філософії Контрольна робота з дисципліни: „ Етика ділового спілкування”” на тему: „ Сучасні етичні концепції та їх місце в розробці культурних стратегій спілкування” Дніпропетровськ 2007 Зміст Введення 1. Філософія діалогічного напрямку 2.1. Філософські погляди Ролана Барта на діалогічний принцип 3 Європейська етична думка. Комунікативна етика 3.1 Етичні норми за К.О. Апелем 3.2. Дослідження Вальденфельса 4. Дві руйнівні світові війни, які забрали життя багатьох мільйонів людей, практика тоталітарних режимів у ряді держав (Німеччина, Італія, СРСР, Чилі, Греція й ін.), ряд локальних воєн (Корея, Вєтнам і ін.), що можуть перерости у війни світові - ось короткий перелік самих драматичних, трагічних подій нашого часу. Усе це разом узяте здійснює тиск (не завжди усвідомлюваний) на психічне життя індивіда, створює ґрунт для нігілістичних установок для психологічних зривів і... звертання до основної, глибинної проблеми людського існування, до проблемам по суті своїй моральній: „В чому призначення людини?. У той же час необхідно підкреслити, що наш доленосний час не тільки підсилює інтерес до моральної проблематики, але приводить до посилення ролі морального фактора у всіх сферах життєдіяльності людини. У цьому звязку доречно згадати слова відомого політичного діяча, організатора Римського клубу А. Печчеи про те, що найбільше важливим, від чого залежить доля людства, є людські якості - і не якості окремих елітарних груп, а саме середні якості мільярдів жителів планети. Розвиток вітчизняної етичної думки Якщо спробувати простежити хоча б у найзагальніших рисах лінію розвитку вітчизняної етичної думки, то зясується, що моральна проблематика набула значного розвитку уже в ранніх творах Стародавньої Русі. Гуманістичні ідеї розкріпачення особистості, звільнення її від оков середньовічної феодально-церковної ідеології, ствердження високої гідності людини (вільного творця земного щастя) поряд з іншими передовими етичними ідеями стали визначальними в курсах моральної філософії професорів Києво-Могилянської академії. Такий поділ успадковує й етична думка XIX ст. та початку XX ст. Енергійно розробляють етичну проблематику В. Соловйов, Л. Лопатін, П. Струве, С. Булгаков, М. Бердяев, С. Франк, Е. Радлов та ін. Бартові вторує, подібно до цілої низки інших постмодерністських літераторів, Ж. Бодріяр. 1922), Юргеном Габермасом (нар.