Види сучасних енциклопедій, історія виникнення та особливості їх створення та видання. Типи енциклопедичних статей. Сучасні українські енциклопедії. Порівняння сучасних українських енциклопедій із радянськими енциклопедіями та енциклопедіями інших країн.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ЕНЦИКЛОПЕДІЮ 1.1 Історія виникнення та перші енциклопедії 1.2 Особливості створення та видання 1.3 Види сучасних енциклопедій 1.3.1 За розміром 1.3.2 За способом організації 1.3.3 За призначенням Висновки до І розділу РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ 2.1 Типи енциклопедичних статей 2.2 Особливості створення та видання 2.3 Сучасні українські енциклопедії Висновки до ІІ розділу РОЗДІЛ ІІІ. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА ВИДАВНИЧИЙ ДОСВІД 3.1 Порівняння сучасних українських енциклопедій із радянськими енциклопедіями 3.2 Порівняння українських енциклопедій із енциклопедіями інших країн 3.3 Видавничий досвід українських енциклопедій Висновки до ІІІ розділу ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Енциклопе?дія (лат. encyclopaedia від дав.-гр. ????????? ??????? - «круг наук», дав.-гр. ?????? - коло і дав.-гр. ??????? - навчання, наука) - «коло наук», сукупність наукових знань з широкого кола питань. У широкому розумінні - збірка наукових відомостей і довідок на різні теми, призначена для широкого кола читачів. Первісно слово означало сукупність знань, які слід було засвоїти у середньовічній педагогіці. В історії, людина, що належала до групи провідних мислителів, що обєдналися навколо «Енциклопедії», яку видавали в кінці 18 століття у Франції Дідро та ДАламбер [6, 174]. Цим енциклопедії відрізняються від інших видів наукових видань, у яких такі матеріали можуть наводитися в авторській концепції. Статті в енциклопедіях поділяються на кілька типів: статті-огляди, статті-довідки, статті-тлумачення (містять лише дефініцію, а в разі запозичення слова з іншої мови - його етимологію) і статті-посилання (відсилають користувача до іншого терміна). Енциклопедії мають бути акумуляторами знань і відрізнятися від інших довідкових видань науковою достовірністю, ґрунтовністю, вивіреністю інформації, певною мірою «бездискусійністю». Об’єкт дослідження: кращі енциклопедії світу. Speculum majus) - у 80 томах і трьох частинах. Лексикон Технікум Харріса, титульна сторінка другого видання, 1708 р. Хоча сама ідея універсальної і загальнодоступною енциклопедії зявилася ще до XVIII ст., Циклопедія або універсальний словник наук і мистецтв Е. Чемберса (1728 р.), «Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» Дідро і дАламбера (початок випуску з 1751 р.), а також Енциклопедія Британіка, Енциклопедія Брокгауза та інші енциклопедії того часу були першими серед тих, що мали цілком сучасний вигляд, звичний для нас. Сам Харріс вважав його словником; дійсно, це один з перших технічних словників всіх часів і народів. «Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» («Encyclopedie ou dictionnaire raisonne des sciences, des arts et des metiers ») за редакції Дідро і дАламбера з 1751 по 1772 р. вийшла у 28 томах, над ще 7 томами допоміжних матеріалів, опублікованих до 1780 р., працювали інші редактори. Доступні за ціною енциклопедії широко видавалися і в XX столітті. До кінця XIX століття власні національні енциклопедії зявилися в Італії, Австрії, Польщі, Данії, Швеції, Португалії, Нідерландах, Чехії, а також в Австралії і США. 1.2 Особливості створення та видання Виданню енциклопедії передує розробка тематичного плану (розподілу загального обсягу статей за їхніми типами та дисциплінами) і словника (повного переліку термінів, які увійдуть до видання). Спроби викласти відомості про Україну відносяться до XVII-XVIII століть: І. Своє бачення історії України виклали Д. Бантиш-Каменський, М. Маркевич, П. Куліш, М. Костомаров, В. Антонович, І. Франко, М. Грушевський. У ХХ-му столітті було кілька спроб видати енциклопедію України: три томи Української Загальної Енциклопедії побачили світ у Львові під редакцією І. Раковського; 1932-4 у Харкові було підготовлено матеріали для 3-х томів планованої 20-томної Української Радянської Енциклопедії (УРЕ) під редакцією М. Скрипника, але робота припинилася через сталінські репресії. Найбільш масштабним сучасним проектом є Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) - багатотомне енциклопедичне видання (алфавітна енциклопедія) про Україну у всіх вимірах від початку 20 століття до сьогодення. ЕСУ - це спільний проект Національної академії наук України та Наукового товариства ім. Шевченка. в технічній, в першу чергу гірничій галузі - це видання Гірничого енциклопедичного словника та Малої гірничої енциклопедії, в галузі економіки - Економічна енциклопедія, в галузі мовознавства - Енциклопедія «Українська мова», - літературознавства - Українська літературна енциклопедія, Енциклопедія Української Літератури, - філософії і політології - Філософський енциклопедичний словник, Енциклопедія постмодернізму, Філософська думка в Україні, Енциклопедія політичної думки, - Юриспруденції - Юридична енциклопедія. Це відкриває широкі можливості для підготовки різноманітних галузевих енциклопедій, словників та їх INTERNET-варіанту [14, 187]. 1.3 Види сучасних енциклопедій Українська радянська енциклопедія, друге видання, I том. Видавництво розпочало випуск перших т