Сучасні аспекти етіології та антибіотикорезистентність збудників запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів і ерозій шийки матки - Автореферат

Академії медичних наук України» Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Сучасні аспекти етіології та антибіотикорезистентність збудників запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів і ерозій шийки маткиРобота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Циганенко Анатолій Якович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Дикий Ігор Леонідович, Національний фармацевтичний університет МОЗ України, професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології; Захист відбудеться «18» грудня 2008 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 при ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім.Серед ЗЗВСО найбільший вплив на фертильну функцію мають сальпінгоофорити, які у значній групі хворих поєднані з патологічними процесами шийки матки, зокрема з ерозією шийки матки. У свою чергу, присутність мікроорганізмів у зоні ерозії шийки матки при інфекційних захворюваннях внутрішніх статевих органів підтримує місцевий запальний процес та створює несприятливі умови для відновлення тканин (Щербіна І. М., 2002), тому важливим є удосконалення схем терапії ЗЗВСО, які сполучаються з ерозіями шийки матки. Проведені на даний час дослідження характеризують мікробіоценоз і чутливість до протимікробних препаратів збудників, виділених у пацієнток або з запальними процесами придатків матки, або з ерозіями шийки матки (Вишнякова С. В. зі співавт., 2000; Ершов Г. В. зі співавт., 2004; Сідей Л. В., 1999; Skapinyecz J. зі співавт., 2003), при цьому мало вивченими залишаються питання особливостей мікробіоценозу і антибіотикочутливості мікроорганізмів у пацієнток, які мають і запалення придатків матки, і ерозії шийки матки одночасно. Мета - встановити особливості етіологічної структури та антибіотикорезистентості збудників сальпінгоофоритів, поєднаних із запальними процесами шийки матки й піхви і ерозіями шийки матки, розробити алгоритми прогнозування виділення полірезистентних збудників і методи комбінованої протимікробної терапії ЗЗВСО. Вивчити видову характеристику та склад переважних асоціацій мікроорганізмів, виділених зі статевих шляхів у пацієнток із сальпінгоофоритами, поєднаними з запальними процесами шийки матки й піхви і ерозіями шийки матки.У вступі проаналізовано стан проблеми ЗЗВСО і ерозій шийки матки, обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено звязок роботи з державними науковими програмами й темами, викладено мету та наукові завдання, які розвязувались при виконанні дисертаційної роботи, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, визначено особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію і публікації результатів роботи, вказані її структура й обсяг.Показано, що провідними мікроорганізмами, виділеними зі статевих шляхів у пацієнток із сальпінгоофоритами, є Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Enterococcus spp., C. albicans і E. coli; 66,8% виділених збудників перебувають в асоціаціях і тільки 33,2% - у монокультурі. Встановлено, що у пацієнток із сальпінгоофоритами, залежно від характеру супутніх захворювань шийки матки й піхви, є відмінності в етіологічній структурі і популяційних рівнях провідних збудників та складі переважних асоціацій мікроорганізмів, що виділяються зі статевих шляхів. Визначено, що бактерії E. coli були найбільше чутливі до меропенему, фурагіну, гатифлоксацину, левофлоксацину і цефтриаксону; бактерії роду Enterococcus - до левофлоксацину, іміпенему, гатифлоксацину, фурагіну і меропенему; штами Staphylococcus spp. В цілому бактеріальні збудники ЗЗВСО проявили найбільшу чутливість до гатифлоксацину (83,16±2,89%), левофлоксацину (82,33±2,57%), фурагіну (81,27±6,06%), іміпенему (88,15±5,05%), меропенему (86,55±8,48%), гентаміцину (69,35±8,61%) і ципрофлоксацину (69,78±10,8%). При виборі схеми емпіричного лікування пацієнток із сальпінгоофоритами необхідно враховувати наявність супутніх захворювань шийки матки й піхви: у пацієнток із сальпінгоофоритами, що сполучається з ерозіями шийки матки, рекомендовані гатифлоксацин, фурагін, цефазолін або цефоперазон; для лікування пацієнток із сальпінгоофоритами і кольпитами - гатифлоксацин, левофлоксацин або цефотаксим; із сальпінгоофоритами з екзо-або ендоцервіцитами - цефотаксим, нітроксолин, гатифлоксацин, цефазолін, фурагін або ципрофлоксацин; при сальпінгоофоритах без захворювань шийки матки й піхви - гатифлоксацин, фурагін, левофлоксацин, цефотаксим, ципрофлоксацин або гентаміцин.

Основний зміст роботи