Аналіз основних теоретичних філософсько-економічних позицій представників неоавстрійської економічної школи та інституціоналізму. Специфіка й особливості сучасних альтернативних модифікацій homo economicus. Суть опортуністичної максимізації корисності.
Аннотация к работе
СУЧАСНІ АЛЬТЕРНАТИВНІ МОДИФІКАЦІЇ HOMO ECONOMICUS: НЕОАВСТРІЙСЬКА ШКОЛА ТА ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМРізноманітність альтернативних посилань побудови моделі економічної людини відображає складність і неоднозначність соціальних процесів, в яких формуються нові стандарти динамічної рівноваги у суспільстві. Крім того, ця модель характеризується синергійними комплементарними можливостями, що дозволяє включити її в міждисциплінарне поле досліджень, використовуючи матеріали з різних, не лише економічних сфер. Моделі, повязані з теорією фінансів та ринків, характеризуються більш сильною «кількісною» мотивацією і значною економічною раціональністю, ніж моделі, повязаних із теорією особистого споживання. Для опису неявного знання в економіці використовуються поняття імпліцитного знання (implicit knowledge), неартикульованого знання (inarticulate knowledge), локального знання (local knowledge), розсіяного знання (dissemination knowledge), особистісного знання (personal knowledge), прихованого знання (hiddenknowledge) [3, с. Інстинкти (як цілі усвідомленої поведінки людини, що формуються в певному культурному контексті і передаються з покоління в покоління), визначають цілі, а інститути (як комплекс звичних способів мислення і загальноприйнятої поведінки) - засоби їх досягнення.