Використання секторального підходу, що передбачає спільну роботу з урядами-партнерами і донорами при наданні допомоги для забезпечення сталого розвитку територій. Підвищення відповідальності урядів-партнерів за прийняття рішень щодо секторальної політики.
Аннотация к работе
Дніпропетровський національний університет імені Олеся ГончараПроектний підхід багато років знаходився на «передньому краї» забезпечення сталого розвитку територій при наданні допомоги, головним чином тому, що він допомагав забезпечити відповідність вимогам донорів до звітності. Однак, вочевидь повстали значні проблеми «класичного» проектного підходу, що контролюється донорами, а саме: - недостатня відповідальність за проекти на місцях, що справляло негативний вплив на життєздатність отриманої користі; проектний підхід призводив до вузького погляду на способи використання ресурсів і не сприяв належному розумінню поняття «взаємозаміщення» (концепція взаємозаміщення ресурсів означає, що проекти, які фінансуються донорами, можуть дозволити урядам-партнерам направити свої власні фінансові ресурси на інші цілі за умови, якщо уряди витратили б на цей проект власні кошти навіть у разі відсутності донорської допомоги).