Релігійна ситуація в Україні та національне відродження. Поширення релігійності серед усіх верств населення та міжконфесійне протистояння. Міжцерковні конфлікти в Україні. Релігійний чинник інтеграції українського суспільства і перспективи консолідації.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту УкраїниРелігія - складний духовний та суспільний феномен, роль і значення якого в історії людства важко переоцінити. У суспільстві сучасної незалежної України майже постійно, упродовж двадцяти років, відбуваються трансформаційні процеси.У сучасному непередбачуваному суспільстві людина бажає знайти в релігії те, що більше ніде знайти вона не зможе - надію, духовну рівновагу та спокій, у яких має потребу кожен, особливо, якщо він знаходиться в кризовому життєвому становищі. Соціологічні опитування свідчать: зростання загальної кількості релігійно віруючих людей в Україні після проголошення державної незалежності зовсім не означає, що ця віра є глибокою, існує завжди на рівні переконання. Дуже часто це навіть не віра, а данина звичаю, наслідування поведінки інших, бажання «підстрахувати» себе при вирішенні якогось питання, бути захищеним, мати підтримку. Величезна кількість тих, хто час від часу відвідує церкву, живе не за законами релігійної моралі, а так, як вважає за потрібне. Аналізуючи причини цього явища, можна виділити такі основні напрями: спроби самовираження та самореалізації молодої людини, данина новим, модним віянням, прагнення знайти морально-етичну шкалу життєвих цінностей у постійно змінному світі.Сьогодні можна говорити про низку досить серйозних проблем у сфері української релігії. Нині православні прочани складають 52% від кількості всіх віруючих в Україні. Проте єдиної православної церкви у нас немає і українське православя чітко розмежоване на три конфесії: u Українська Православна Церква, підпорядкована Московському патріархату - понад 6 тис. общин, 64 монастирі; Конфесійна розєднаність значно перешкоджає консолідації суспільства, провокує протистояння та відкриті конфлікти між віруючим населенням України.Церковно-державні відносини мають багату історію в нашій державі, яка стала християнською понад тисячу років тому. Був час, коли церковне право значною мірою регулювало і цивільні правовідносини не лише вірних православної церкви, а й усіх громадян. Сьогодні також проблеми сімї, моралі, міжнародних і міжнаціональних шлюбів, прав дитини, військової та альтернативної служби тощо входять до компетенції як цивільного, так і церковного права. Конфлікт між віруючими православної та греко-католицької церков набуває в Україні особливого характеру. Україна завжди мала непрості стосунки з Апостольською столицею - Римом (Ватиканом).Релігійна ситуація в Україні на теперішній час досить складна: звичайний українець вже не відчуває певної довіри до знайомих йому католицтва та православя, але й довіритися нетрадиційним релігіям він побоюється; різні релігійні обєднання більше орієнтуються на формування і затвердження свого авторитету на політичній арені і таке інше. Для підвищення довіри до релігії в цілому необхідно або забезпечити комфортне існування різних релігій в Україні, або ж викоренити їх і залишити лише декілька головних, щоб вони могли стабільно функціонувати. Ліквідація міжцерковного протистояння є настільки важливою справою для суспільства, що заслуговує на увагу найавторитетніших церковних діячів, релігієзнавців, органів державної влади тощо.