Поняття субстантивних композитів зі значенням процесуальності. Засоби створення складних лексем на позначення процесуальності. Класифікація моделей утворення субстантивних композитів зі значенням процесуальності на основі принципів В. Теркулова.
Аннотация к работе
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА СУБСТАНТИВНІ КОМПОЗИТИ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ПРОЦЕСУАЛЬНОСТІ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІДисертаційне дослідження виконано на кафедрі мовознавства та російської мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Теркулов Вячеслав Ісайович, Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, проректор з наукової роботи. Захист відбудеться “16” березня 2011 року о 11-00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49010, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м.Останнім часом учені все частіше звертаються до дослідження великих тематичних обєднань номінативних одиниць. Манакіним, на думку якого мовна картина світу - це «відбитий засобами мови образ свідомості - реальності, модель інтегрального знання про концептуальну систему уявлень, що репрезентуються мовою». При цьому дуже важливим для мовної картини світу видається введення до системи базових принципів обєднання саме останнього параметра - подібності дериваційного типу, тому що її формування здійснюється саме в результаті процесу продукування нових номінативних одиниць. Кубрякова, «когнітивно орієнтоване дослідження дериваційних процесів дозволяє уточнити не тільки специфіку «картування» світу в окремо взятій мові, але й - при належному узагальненні таких даних у типологічному плані - сприяти виведенню певних загальних положень про розуміння людиною головних буттєвих категорій, особливостей світобудови, закономірностей устрою світу як у фізичному аспекті людського буття, так і в його соціальній організації й у всій властивій людині системі його цінностей і моральних, морально-етичних оцінок». Таким чином, актуальність нашого дослідження визначається тим, що проблема опису ономасіологічного класу, що поєднує структурно-дериваційно близькі за значенням одиниці, не набула ще достатнього висвітлення в науковій літературі, особливо при розгляді композитних іменників зі значенням процесуальності.По-друге, це ономасіологічний підхід, який базується на визначенні типології композитів на основі наступних параметрів: ономасіологічний статус вихідної (твірної) одиниці; тип процесу перетворення вихідної одиниці в композит; ономасіологічний статус композита стосовно вихідної одиниці; формальна модель утворення композита. Це твердження забезпечує можливість трактування певної частини синтаксичних композитів не як самостійних номінативних одиниць, семантика яких формується контамінацією семантики твірного словосполучення та форманту наприклад, втирать очки - очковтирательство (втирать очки -тельство) (дериваційні композити), а як однослівних дублетів колокативних номінатем, що знаходяться в межах актуальної номінатемної тотожності зі словосполученнями, які їх мотивують, наприклад, образование гор - горообразование. Виділяються шість типів базових значень для розглянутих нами композитів: дія (скрипт), наприклад, пуск дыма - дымопуск, процес (спільний гештальт з перевагою скрипта), наприклад, красть скот > скотокрадство, захід (спільний гештальт з перевагою фрейма), наприклад, терапия - физиотерапия, подія (фрейм), наприклад, крушение корабля - кораблекрушение, галузь (фрейм), наприклад, торговля с иностранцами - торгсин, стан (фрейм), наприклад, ощущение мира - мироощущение. Порядок розташування й кількісна відповідність компонентів твірної конструкції й конструктів синтаксичного композита в універбалізаційних композитах реалізується наступним чином: як пряма універбалізація, для якої притаманний кількісний та порядковий ізоморфізм компонентів словосполучення та композита (оргнабор - организованный набор); як універбалізація компонентного типу, яка передбачає кількісну невідповідність компонентів словосполучення та композита (весновспашка - весенняя вспашка, де додається інтерфікс-о-); як універбалізація метатезного типу, яка передбачає розбіжність у розташуванні компонентів словосполучення та композита (автоэкспорт - экспорт автомобилей), й універбалізації метатезно-компонентного типу, яка передбачає відсутність структурного ізоморфізму й у порядку розташування частин, і в кількості цих частин (электролечение - лечение электричеством). Для дериваційних композитів, де обєктом зіставлення стає не пара «словосполучення - композит», а пара «словосполучення - основа композита», нами виявляється компонентний тип словотворення, коли порядок розташування компонентів твірного словосполучення повністю повторюється в конструктах основи композита, однак їхньої кількісної відповідності немає: в основі композита зявляється інтерфікс (скалить зубы - скалозубство), і метатезо-компонентний тип деривації, коли не відзначається ізоморфізму ані в кількості, ані в порядку розташування конструктів словосполучення й основи композита (строить пароходы - пароходостроени