Суб"єкти і засоби виникнення та припинення права власності. Повноваження з управління державним майном. Поняття Земельного кодексу як документу, що регулює відносини власності на землю. Право колективної та приватної власності, їх головні відмінності.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Волинський національний університет імені Лесі Українки Виконав: студент 34 групиСубєктами права власності в Україні визнаються - народ України, громадяни, юридичні особи і держава. У відповідності зі ст.3 Закону України «Про власність» від 07.02.91 р. субєктами права власності можуть бути також інші держави, їхні юридичні особи, спільні підприємства, міжнародні організації, громадяни інших держав та особи без громадянства. Для забезпечення здійснення підприємницької діяльності законодавство допускає обєднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та утворення на цій основі змішаних форм власності; у тому числі власності спільних підприємств за участю юридичних осіб та громадян інших держав. Такі власники як держава, адміністративно - територіальні утворення реалізують його, здаючи майно в оренду, створюючи підприємства, організації або заклади. Виходячи з різного ступеня усуспільнення державного майна його значення для народу держави законодавство відносить до обєктів права загальнодержавної власності: землю; майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України, та утворюваних нею державних органів; майно Збройних сил, органів державної безпеки, прикордонних військ і внутрішніх військ; оборонні обєкти; єдину енергетичну систему; систему транспорту загального користування, звязку та інформації, що мають загальнодержавне значення; кошти державного бюджету; Національний банк та його установи і створювані ними державні кредитні ресурси; республіканські, резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; обєкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.Паювання земель колективної власності та видача сертифікатів на право на земельну частку (пай) створили передумови для приватизації і передання земельних ділянок в оренду. Це стосується, зокрема, спільної часткової власності на землю; передачі в оренду землі, що перебуває в колективній власності; захисту прав власників земельних часток (паїв) щодо плати за використання земельного паю та гарантій збереження за ними паїв у разі банкрутства підприємства, яке є субєктом колективної власності на землю. Водночас відлучення підприємств - господарюючих субєктів від власності на землю позбавить їх можливості використовувати землю під заставу. Головна з них стосується терміну "оренда" щодо земельних часток (паїв): як уже зазначалось, обєктом оренди може бути лише земельна ділянка, виділена в натурі, право на земельну частку обєктом оренди бути не може. Так, власники земельних паїв потенційно можуть бути орендарями "своєї" землі, що перебуває у колективній власності підприємства, але згідно із Законом України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути юридичні та фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування ділянкою.
План
Зміст
1. Поняття права власності та його види
2. Проблеми відносин власності на землю. Сьогодення та перспективи
3. Земельний кодекс як документ, що регулює відносини власності на землю
4. Перспективи земельної реформи власність майно державний
1. Поняття права власності та його види
Субєкти і засоби виникнення та припинення права власності