З’ясування лінгвістичної природи суб’єктно-об’єктних детермінантів. Дослідження суб’єктно-об’єктних детермінантів в структурному, семантичному та функціональному аспектах. Порівняння суб’єктно-об’єктних детермінантів у російській та українській мовах.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Субєктно-обєктні детермінанти в семантико-синтаксичній структурі простого речення в сучасній російській мовіОтже, актуальність дисертаційної роботи визначається багатоаспектністю здійсненого в ній аналізу й системного опису субєктно-обєктної детермінації в її формально-змістовній єдності на матеріалі сучасноi російськоi мови у зівставленні з украiнською, що безпосередньо повязано з дослідженням семантико-синтаксичної структури простого речення, поглибленням теорії головних і другорядних членів, виявленням обовязкових та факультативних синтаксичних позицій у реченні. розглянути субєктно-обєктні детермінанти в структурному аспекті: виявити та класифікувати семантичні типи, групи і підгрупи субєктно-обєктних детермінантів; систематизувати й описати граматичні засоби вираження досліджуваних одиниць; простежити залежність між семантикою субєктно-обєктних детермінантів та їх граматичним вираженням, визначити продуктивність окремих конструкцій, що передають ті чи інші детермінантні субєктно-обєктні відношення; зафіксувати семантико-синтаксичні моделі детермінантів; проаналізувати субєктно-обєктні детермінанти в семантичному аспекті: визначити комунікативну функцію досліджуваних одиниць, ix місце в актуальному членуванні речення; розглянути функціi субєктно-обєктних детермінантів у модусно/диктумному членуванні висловлювання; описати функціональний аспект субєктно-обєктних детермінантів: установити семантико-граматичні типи простих речень, у яких функціонують субєктно-обєктні детермінанти; зясувати роль аналізованих конструкцій у формуванні семантико-синтаксичної структури різних типів речень; подати моделі односкладних речень із субєктно-обєктними детермінантами як облігаторними компонентами основи речення; Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено багатоаспектний аналіз субєктно-обєктної детермінації на рівні простого речення сучасноi російськоi мови: у структурному аспекті уточнено семантичну класифікацію субєктно-обєктних детермінантів, установлено ті конкретні граматичні форми, які на рівні синтаксису виконують їх функції; в семантичному аспекті описано комунікативні функціi досліджуваних одиниць; подальшого дослідження дістало вивчення функціонального аспекту - зясовано роль субєктно-обєктних детермінантів у формуванні семантико-синтаксичної структури простого речення, представлено моделі граматичних основ односкладних речень, у складі яких субєктно-обєктні детермінанти функціонують як облігаторні члени; вперше субєктно-обєктні детермінанти розглядалися в модально-номінативному та компаративному аспектах.У першому розділі “Граматична характеристика семантико-синтаксичних типів субєктно-обєктних детермінантів сучасноi російськоi мови” викладено теоретичні аспекти проблеми детермінантних членів як неприслівних поширювачів речення в цілому, проаналізовано субєктно-обєктні детермінанти в структурному і семантичному аспектах: подано семантико-синтаксичний аналіз, класифікацію й опис семантичних типів субєктно-обєктних детермінантів, установлено моделі детермінантних структур, визначено основні й периферійні форми вираження досліджуваних одиниць та їх продуктивність залежно від семантичного типу, розглянуто комунікативні функціi субєктно-обєктних детермінантів, визначено ix роль при модусно-диктумному членуванні висловлювання. За значенням субєктні детермінанти членуються на семантичні групи, до складу яких входять детермінанти, що називають: а) субєкт стану, наприклад: У меня от изумления и восхищения сперло дыхание (М.Алигер) // Маряні стало легко, наче найважчі хвилини прощання вже минули (Н.Ковалик); б) субєкт ситуації, наприклад: С Корнеем Ивановичем следовало быть во всеоружии (М.Алигер) // Мені не щастить на справжнє (Р.Іваничук); в) субєкт притаманності, наприклад: У Пушкина была еще одна особенность (К.Паустовский) // У неї мякі рожеві руки (Н.Ковалик); г) субєкт кількості, множинності, наприклад: Коновалов давно находил, что из красивых женщин ему могут нравиться не все подряд, а только похожие на его Лидию Викторовну (В.Владимиров) // І жодного торбохвата серед нас не виросло (О.Зима); д) субєкт дії, діяльності, наприклад: Любовь Михайловна ахнула оттого, что Эренбург срезал розу, что у него поднялась рука (М.Алигер) // У князя сьогодні пишний банкет (Л.Забашта); е) субєкт бажання, волевиявлення, наприклад: Мне хочется плакать от этого звука (И.Тальков) // Любці хотілося потонути в тих Богданових очах (Н.Ковалик); ж) субєкт модальної характеристики, наприклад: Нам нужно все, что обогащает внутренний мир человека (К.Паустовский) // Просто людині для перемоги потрібне, крім сили, бажання (Н.Ковалик); з) субєкт - оцінювач, наприклад: Вам же тяжело (В.Астафьев) // Для вас бої - то лиш хлопяче грище (Л.Забашта). Обєктні детермінанти залежно від семантики поділяються на кілька груп, де виявлено: а) обєкт-адресат, наприклад: Ему даже дали немного денег (А.Гончар) // Тобі два листи і телеграма (О.