Передумови та етапи вивчення соціального часу. Поняття соціальної поведінки та формування ціннісних орієнтирів, доцільність застосування вільного вибору за умов суспільних трансформацій. Вплив суб’єктивного часу на механізм інтерпретування майбутнього.
Аннотация к работе
ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукСубєктивний час як чинник соціальної поведінки індивіда. Дисертацію присвячено дослідженню субєктивного часу як чинника формування соціальної поведінки індивіда в умовах суспільних трансформацій. Удосконалюється процедура дослідження субєктивного часу, завдяки проясненню концепції субєктивного часу, уточненню його місця в моделі вільного вибору, виробленню критеріїв його дослідження, що забезпечує більш чітке уявлення щодо впливу субєктивного часу на соціальні явища, процеси та стосунки.Позиціонування особистості у соціальному часі - одна з потреб індивіда, котра в контексті ефективного формування та розвитку нової системи соціальних цінностей впливає на його соціальну поведінку, відбиваючись на реалізації стратегічних життєвих цілей. Запорукою вирішення цієї проблеми є дослідження субєктивного часу індивіда як чинника соціальної поведінки, оскільки за умов суспільних трансформацій посилюється неоднозначність розуміння темпорального аспекту взаємодії індивіда і суспільства. Взаємодіяння людини із часом - предмет уваги науковців, при цьому центральною проблемою вважалось парадоксальне співвідношення між минулим, сучасним та майбутнім, а принциповим питанням - розуміння часу як руху, зміни. Хижняк), реорганізація робочого часу і вивчення дослідження змін у співвідношенні між часом, який відводиться на роботу, освіту, дозвілля (Ж. При відчутному посиленні впливу соціального часу, негативних тенденціях за змін ціннісних орієнтацій ускладнюється прогнозування спрямованості та наслідків соціальної поведінки індивіда в контексті структурування та інтерпретування майбутнього, що актуалізує дослідження субєктивного часу індивіда як чинника, який суттєво впливає на формування соціальної поведінки, відбиваючись на процесах побудування індивідом свого майбутнього.У першому розділі - «Теорія, історія та методологія соціологічного вивчення субєктивного часу» аналізуються теоретико-методологічні підходи до вивчення категорії «час», за допомогою якої виражається розуміння спрямованості соціальних процесів, змін у навколишньому світі. Найдавніші уявлення про час викладені у міфологічній традиції, оскільки міфи виступають формою соціокультурного існування людей у суспільстві, організуючи його за темпоральною структурою, відповідно до якої події минулого, теперішнього й майбутнього співіснують, а час у цілому зорієнтований на минуле. Час тлумачили як деяку спрямовуючу ідею, систему цінностей, що організує діяльність і внутрішній світ людини, форму індивідуальної свідомості, інтуїції, котра співвідноситься з внутрішнім почуттям, абсолютний дух, «тимчасовість», що означає час людського життя. Під поняттям «субєктивний час» розуміється проживання індивідом подій, що відбувалися, відбуваються і будуть відбуватися у його житті та у суспільстві. Методологічну основу дослідження субєктивного часу в контексті проблеми впливу на формування соціальної поведінки індивіда за умов структурування майбутнього становили системний підхід, соціологічні теорії соціального визначення та соціальної поведінки (М.На основі аналізу і порівняння наукових точок зору стосовно часу виділені існуючі специфічні риси щодо його уявлення, відчуття тривалості, способів переживання, осмислення й усвідомлення, що змінюються залежно від історичних умов існування індивіда. Висвітлення особливостей дослідження категорії «соціальний час» у історії соціологічної думки, аналіз й систематизація концепцій субєктивного часу у сучасній вітчизняній та зарубіжній соціологічній літературі за рахунок виділення субєктивної складової соціального часу розширює можливості теоретичної концептуалізації субєктивного часу. Подано соціологічну інтерпретацію поняття «субєктивний час», який визначається переживанням індивідом подій, що відбувалися, відбуваються і будуть відбуватися у його житті та у суспільстві. Викладене розуміння субєктивного часу стало передумовою розгляду впливу субєктивного часу на соціальну поведінку. На засадах зіставлення і порівняння існуючих моделей дослідження субєктивного часу обґрунтовано доцільність застосування моделі вільного вибору до розуміння співвідношення субєктивного часу та соціальної поведінки в умовах суспільних трансформацій, яке відкривається за допомогою управління соціальною поведінкою через безпосередній або опосередкований вплив на субєктивний час індивіда.