Ознаки, сутність та структура публічно-правових відносин. Правові засади участі суб’єктів владних повноважень в адміністративному судочинстві. Сутність адміністративної процесуальної правосуб’єктності Верховної Ради України та її посадових осіб.
Аннотация к работе
Харківський національний університет внутрішніх справ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наукНауковий консультант:доктор юридичних наук, професор Комзюк Анатолій Трохимович, Харківський національний університет внутрішніх справ, проректор з наукової роботи. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПРН України Гаращук Володимир Миколайович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри адміністративного права; доктор юридичних наук, професор, Кузьменко Оксана Володимирівна, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права і процесу; Захист відбудеться 25 червня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ (61080, м.Із прийняттям Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), конституційна теза про те, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. Втім, здійснені наукові дослідження або торкалися переважно адміністративно-правової (позапроцесуальної) діяльності субєктів владних повноважень, або були присвячені загальним питанням адміністративної юстиції та адміністративного процесуального права, або ж мали на меті розкрити зміст участі в адміністративному судочинстві лише одного конкретного субєкта владних повноважень. Єдиного ж вчення щодо участі цих субєктів в адміністративному судочинстві вироблено не було, вивчення питання здійснення адміністративної процесуальної правосубєктності усіх існуючих субєктів владних повноважень майже не проводилося, аналіз адміністративних процесуальних аспектів діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів ґрунтувався на законодавстві, яке втратило чинність або яке із часом буде переглянуто. Відтак, необхідність якісного та повного забезпечення судового захисту публічних прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб, практичного здійснення конституційної гарантії про відповідальність держави перед людиною за свою діяльність і визначають актуальність змістовного дослідження низки питань участі різного роду субєктів владних повноважень (органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших уповноважених субєктів) в адміністративному судочинстві. здійснити аналіз адміністративної процесуальної правосубєктності судів, суддів, посадових (службових) осіб судів та субєктів, які забезпечують функціонування органів судової влади, визначити форми їх участі в адміністративному судочинстві;Розділ 1 «Теоретико-правові засади участі субєктів владних повноважень в адміністративному судочинстві» складається із чотирьох підрозділів, в яких досліджено сутність публічно-правових відносин, охарактеризовано субєктів владних повноважень, розкрито зміст їх адміністративної процесуальної правосубєктності та правові засади участі в адміністративному судочинстві. У пункті 1.2.1 «Владні управлінські функції як критерій визначення субєкта владних повноважень» обґрунтовано, що владними слід визнати управлінські функції, якщо вони (управлінські функції) здійснюються офіційно узаконеними субєктами, які: 1) визнані державою й суспільством та уповноважені на таке здійснення (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи), 2) мають власну офіційну назву й символи, організаційно-правову форму, структуру та в сукупності із іншими субєктами утворюють цілісну систему органів, 3) виступають єдиними в державі субєктами, які уповноважені здійснювати управлінські функції; здійснення управлінських функцій відбувається субєктами на підставі, у формах, способами та у межах визначених державою й закріплених нормами права. 3 КАС України, аналізу функціонуючої нині в Україні системи органів державної влади зроблено висновок, що таким субєктом слід вважати: 1) Президента України, Адміністрацію (Секретаріат) Президента України; 2) Верховну Раду України; 3) Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади; 4) Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції; 5) Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим; 6) прокуратуру України; 7) інші державні органи - Рахункову палату, Національний банк України, Раду національної безпеки і оборони України, Вищу раду юстиції; 8) Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим; 9) органи місцевого самоврядування; 10) посадову чи службову особу зазначених вище органів; 11) інших субєктів при здійсненні ними владних або владних управлінських функцій, наприклад, постійно діючу міжвідомчу комісію, ради, будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону. У пункті 1.2.