Аналіз понятійного апарату, засобів та принципів доказування в цивільному процесі. Витребування доказів уповноваженими особами. Особливості участі у справі учасників цивільного процесу, які можуть впливати на доведення або доказування певних обставин.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник доктор юридичних наук, доцент, ФУРСА Світлана Ярославівна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, КИСІЛЬ Василь Іванович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченка, професор кафедри міжнародного приватного та митного права кандидат юридичних наук, доцент, ЗАХАРОВА Олена Семенівна, Академія адвокатури України, проректор з наукової роботи Захист відбудеться „___” травня 2005 р. о „___” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права ім.В теорії цивільного процесу залишаються не дослідженими принципи доказування, мало уваги приділено засобам доказування, субєктам доказового процесу, стадіям доказового процесу та особливостям процесу доказування та оцінки доказів. Останнім часом значну увагу теоретиків цивільного процесу привернуто до особливостей процесу доказування по окремих категоріях справ, а відсутні теоретичні розробки загальних аспектів доказового процесу. Основною метою дисертаційного дослідження є визначення субєктів, які мають вплив на процес доказування та окремо характеризувати тих субєктів, які мають повноваження здійснювати оцінку доказів, а також надати більшої визначеності процесу доказування, усунути прогалини в законодавстві та оптимізувати його. Визначити поняття “доказування” лише як зміст таких процесуальних дій як збирання (в тому числі витребування доказів адвокатами і прокурорами) і надання суду доказів особами, що беруть участь в справі. Обґрунтовано висновок, що способами забезпечення доказів є наступні дії суду, що розглядає справу, а саме: виклик свідків в судове засідання за клопотанням сторін, в тому числі для негайного допиту; призначення огляду доказів (в тому числі й огляд на місці); витребування судом доказів у тих осіб, які не надали відповідних документів особам, що беруть участь у справі (сторони, заявник, треті особи та ін.); призначення експертизи по справі; судове доручення суду, в провадженні якого знаходиться справа, іншому суду по збиранню речових і письмових доказів, допиту свідків, а дії іншого суду також мають вважатись способом забезпечення доказів.Пропонується всі докази, що надавались стороною офіційно відображати в матеріалах справи, шляхом винесення ухвали про приєднання до справи відповідних доказів, що надасть можливість в наступному довести факт подачі цих доказів. Дисертантом встановлено такі ознаки засобів доказування: перелік засобів доказування є вичерпним; засоби доказування необхідно одночасно розглядати в двох аспектах як точно визначений в законодавстві їх перелік та їх допустимість для доказування в конкретній справі; докази є елементами засобів доказування, які можуть мати інформаційний, речовий або змішаний характер і мають відповідати вимогам допустимості, що висуваються до засобів доказування в конкретній справі, та належності до цієї справи, а також отримуватись у відповідності до вимог ЦПК та інших нормативних актів. Сформульовані в роботі й відмітні особливості процесу доказування в наказному провадженні, який пропонується ввести за новим ЦПК, а саме: докази мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обовязків боржника; відсутність їх публічного дослідження і аналізу; докази, що подаються заявником повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні; докази мають бути лише письмові; процес доказування для стягувача закінчується з прийняттям заяви про видачу судового наказу. Наведена концепція зумовила перелік процесуальних заходів процесу збирання доказів: визначення конкретних доказів по справі, які має дослідити суд, може здійснюватись як заявником, так і його процесуальним представником і передбачатиме вибір із засобів доказування тих доказів, які можуть бути застосовані в конкретній справі, залежно, від предмету доказування. Під забезпеченням доказів пропонується розуміти наступні дії суду, що розглядає справу: виклик свідків в судове засідання за клопотанням сторін; призначення огляду доказів (в тому числі й огляд на місці); витребування судом доказів у тих осіб, які не надали відповідних документів особам, що беруть участь у справі (сторони, заявник, треті особи та ін.); призначення експертизи по справі; судове доручення суду, в провадженні якого знаходиться справа, іншому суду по збиранню речових і письмових доказів, допиту свідків, а дії іншого суду також мають вважатись способом забезпечення доказів.