Дослідження основних проблем щодо суб’єкта злочину взагалі і суб’єкта злочину, передбаченого, зокрема, ст.288 КК України. Розробка авторського визначення суб’єкта злочину щодо порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху.
Аннотация к работе
СУБЄКТ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ.288 КК УКРАЇНИПитання, що стосуються субєкта злочину, передбаченого ст.288 КК України, важливі як для теорії кримінального права, так і для практики. Дослідженню проблеми субєкта злочину присвятили свої наукові праці В.О. Проте, комплексного дослідження щодо субєкта злочину порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху і до сьогодні не має.Взагалі поняття «субєкт злочину» законодавець не використовував навіть у Кримінальному кодексі України 1960 р., а вживав ширше за змістом поняття: «особа, яка вчинила злочин», «особа, винна у вчиненні злочину», «особа, яка засуджена» тощо [2, с. Як слушно зазначає Соловйова А.М.: «не можуть бути субєктами злочину особи, неспроможні усвідомлювати характер своїх дій або керувати своїми діями (особи неосудні), а також особи, що не досягли віку кримінальної відповідальності» [2, с. У філософії І.Канта інтерес викликає: 1) переконання, що злочин вчиняється за бажанням людини (за рішенням її волі); 2) осмислення злочину й особи; що субєкт злочину (як фізична особа) володіє свободою волі [4, с. У плані характеристики фізичного ознаки слід відразу визначитися, що відповідальним за будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, іншого дорожнього облаштування і, відповідно, - підлягає кримінальної відповідальності за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожніх умов руху транспортних засобів, є фізична й юридична особа. Тлумачення викладених аргументів дозволяє зробити висновок, що за дорожньо-транспортну пригоду, що сталася через неналежний стан дороги, вулиці, залізничного переїзду чи іншого дорожнього облаштування та призвело до заподіяння шкоди життю та здоровю людини, власності можуть бути представники Державної служби автомобільних робіт, представники Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», а також це: керівники дорожньо-експлуатаційних підприємств, їхні підлеглі, яким делеговано відповідні повноваження щодо дотримання правил, норм та стандартів, інспектори безпеки руху, виконроби, майстри та інші особи, що керують проведенням дорожніх робіт або робіт в межах проїзної частини, тощо [8, с.Отже, субєктом злочину можуть бути особи: 1) відповідальні за будівництво, експлуатацію, ремонт чи утримання транспортних обєктів, тобто працівники, на яких покладено спеціальні обовязки в цій сфері наказом або розпорядженням чи які виконують такі обовязки, виходячи з обійманої посади (начальник шляхової експлуатаційної дільниці, головний інженер проекту тощо); 2) які виконують такі роботи, причому як безпосередні виконавці (бульдозеристи, водії дорожньо-будівельної техніки, машиністи самохідних машин, машиністи-асфальтоукладники тощо), так і керівники відповідних робіт (майстри, бригадири, начальники дільниць); 3) а також, можуть бути приватні підприємці, що діють на підставі свідоцтва на право зайняття підприємницькою діяльністю та, при необхідності - ліцензії, і виконання дорожніх робіт за договором з власником; 4) юридичні особи.