Вдосконалення методів добору селекційно цінних форм у поколіннях генетично нестабільних мутантів за окремими кількісними ознаками. Створення генетично різноманітної колекції форм мутантного походження з господарсько й селекційно цінними ознаками.
Аннотация к работе
Українська академія аграрних наук селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана у Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри селекції та насінництва, декан агрономічного факультету Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри рослинництва, генетики, селекції та насінництва кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться „8” вересня 2006 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.363.01 при Селекційно-генетичному інституті - Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення за адресою: 65036, м.У звязку з цим особливого значення набуває створення генетичних колекцій мутантів, вивчення генетичного контролю їх продуктивності та розробка методів раціонального використання мутантів, у тому числі й нестабільних, у створенні вихідного матеріалу в селекції пшениці. Метою досліджень було вивчення формотворчого процесу у нестабільних мутантів озимої мякої пшениці, вдосконалення методів добору форм з генетично детермінованими ознаками в поколіннях мутантів та мутантно-сортових гібридів для створення вихідного матеріалу з комплексом господарсько цінних ознак і властивостей. Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішення таких завдань: - вивчити формотворчий процес та вдосконалити методи добору селекційно цінних форм у поколіннях генетично нестабільних мутантів за окремими кількісними ознаками; вивчити можливість ідентифікації за білковими маркерами методом електрофорезу форм, відібраних за морфологічними ознаками у поколіннях генетично нестабільних мутантів. Доведено, що в поколіннях генетично нестабільних мутантів озимої пшениці відбувається глибокий процес формоутворення за біологічними властивостями, морфологічними та господарсько цінними ознаками.Узагальнені й виділені недостатньо вивчені питання щодо напрямів використання мутацій і, особливо, методів роботи з поколіннями генетично нестабільних мутантів та їх ідентифікації, вирішення яких має важливе значення у збагаченні вихідного матеріалу для генетично-селекційного поліпшення сортів озимої мякої пшениці. Кількість зерен головного колосу коливалася від 45 до 63 шт., а маса зерна з нього від 2,5 до 3,5 г, що значно вище, порівняно з мутантом 432/5 і сортом Roxana. Упродовж 2001-2005 рр. вивчено за комплексом селекційно та господарсько цінних ознак понад 500 ліній, відібраних у різні роки в потомстві нестабільного компактоїдного карликового мутанта 432/5, середньорослого мутанта 419, індукованого в F3 у гібрида (Tr. sphaerococcum х Безоста 1) та М 800 і М 801, індукованих у мутанта 42 (який був отриманий на базі сорту Іллічівка в 1985 р.). Добір рослин для подальшого вивчення проводили за довжиною стебла (розподіляючи за групами від карликів до високорослих), стійкістю до вилягання та за елементами продуктивності колосу (довжина, кількість колосків, озерненість та маса зерна головного колосу), тобто, за морфологічними ознаками, параметри яких обовязково враховуються при створенні морфотипу сорту для Лісостепу України. Із них 129 ліній були константними, у 233 спостерігалося розщеплення за формою, довжиною, озерненістю колосу, масою зерна головного колосу, довжиною стебла та ознаками різновидностей.У дисертаційній роботі подається теоретичне обґрунтування й нове вирішення наукових завдань щодо розширення генетичного різноманіття вихідного матеріалу озимої мякої пшениці шляхом залучення генетично нестабільних мутантів та гібридів за їх участю. У поколіннях генетично нестабільних мутантів протікає значний формотворчий процес за: - довжиною стебла 110 см (високорослі) рослини; Виявлено значний формотворчий процес до F5-F6 у поколіннях реципрокних гібридів, одержаних від схрещування карликового компактоїдного мутанта з середньорослим сортом із веретеноподібним (призматичним) колосом. Позитивний кореляційний звязок середньої сили (r=0,385ч0,690) між кількістю колосків і масою зерна з колосу та сильний (r=0,703ч0,997) між кількістю зерен і масою зерна головного колосу вказує на те, що добір за цими ознаками може бути ефективним. Доведено, що добір рослин з високою озерненістю головного колосу сприяє досягненню селекційного зрушення (R) від 2,9 до 13 зернівок на колос.