Встановлення морфо-біологічних особливостей колекції озимої м’якої пшениці і створення нових гібридів. Визначення впливу хімічних та фізичного мутагенних чинників на польову схожість, ріст і розвиток рослин різних комбінацій схрещувань озимої пшениці.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ОЗИМОЇ МЯКОЇ ПШЕНИЦІ ШЛЯХОМ ОБРОБКИ НАСІННЯ ГІБРИДІВ МУТАГЕНАМИРоботу виконано в Національному аграрному університеті Кабінету міністрів України та Миронівському інституті пшениці ім. Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Чугункова Тетяна Володимирівна, Інститут фізіології рослин і генетики НАНУ, завідувач відділу генетичних основ гетерозису Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Бурденюк-Тарасевич Лариса Антонівна, головний науковий співробітник Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків УААН кандидат сільськогосподарських наукСеред факторів, що забезпечують одержання високих і стабільних врожаїв високоякісного зерна озимої пшениці, в сучасних умовах провідне місце займає селекційно-генетичне поліпшення культури. Вирішення проблеми створення сортів озимої мякої пшениці з комплексом господарсько-корисних ознак потребує подальшої розробки теоретичних і практичних основ мутаційної селекції. Мало вивчені особливості впливу мутагенних факторів на ріст і розвиток рослин озимої пшениці першого гібридного покоління, характер взаємозвязків між окремими ознаками та закономірності їх успадкування в F2M2. В.М.Ремесла УААН в рамках завдання „Провести аналіз гібридно-мутантних форм озимої мякої пшениці за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Лісостепу України” (№ державної реєстрації 0101U007686) згідно НТП „Зернові і олійні культури”, підпрограми І „Теоретичні основи селекції сільськогосподарських культур. Теоретичні і методологічні основи селекційного процесу” та завдання „Створити сорт гібридно-мутантного походження з рівнем продуктивності 80-90 ц/га, високою стійкістю до несприятливих абіотичних факторів середовища, грибних захворювань, цінний за якістю зерна” (№ державної реєстрації 0101U007691) згідно НТП „Зернові і олійні культури”, підпрограми ІІ „Створити нові високопродуктивні сорти озимої і ярої пшениці, стійкі до несприятливих умов вирощування і з високою якістю зерна”.В розділі подано аналіз сучасних уявлень про роль комбінаційної та мутаційної мінливості в селекції озимої пшениці. Узагальнені недостатньо вивчені питання мутаційної селекції, вирішення яких має важливе значення в збагаченні вихідного матеріалу шляхом поєднання комбінаційної та мутаційної мінливості в селекційному процесі.Дослідження проводились протягом 1998-2005 рр. в лабораторії селекції інтенсивних сортів озимої пшениці Миронівського інституту пшениці ім. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень були типовими для правобережної частини лісостепової зони України, хоча дещо розрізнялися по роках. В якості батьківських форм для гібридизації були використані сорти Миронівського інституту пшениці - Миронівська 808, Миронівська 29, Миронівська 33, Миронівська 65, Експромт, Крижинка, Миронівська ранньостигла (р/с); Селекційно-генетичного інституту УААН - Альбатрос одеський (од.); Донського селекцентру (Росія) - Донська напівкарликова (н/к), а також константні лінії гібридного походження, створені в МІП - Мільтурум 31217, Грекум 30513, Ферругінеум 31143. За морфологічним та ботанічним складом зразки були представлені білозерною та червонозерними формами і відносились до різновидностей lutescens, erythrospermum, milturum, graecum, ferrugineum. Всі фенологічні спостереження за гібридно-мутантним матеріалом та аналіз елементів структури врожаю проводили відповідно до методичних вказівок по вивченню колекції пшениці (ВІР, 1985), “Методики Державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (2000) і з урахуванням градацій “Широкого унифицированного классификатора СЭВ рода Triticum L.” (ВІР, 1989).Оскільки дія мутагенних факторів безпосередньо залежить від генотипу, підбір вихідного матеріалу для мутаційної селекції рослин є важливим і актуальним завданням.Батьківські компоненти в реципрокних схрещуваннях Ознаки, за якими відрізняються батьківські компоненти: безостість, остистість колір довжина періоду сходи-колосіння висота рослин колосся зерна Виживання рослин в зимовий період після обробки насіння мутагенами, як правило, знижується порівняно з контролем і, відповідно, характеризує ступінь впливу мутагенних чинників. В досліджувані роки (2000/2001 та 2001/2002) рівень перезимівлі рослин F1M1 був дещо нижчим, ніж рослин в контролі (F1). Більш „жорсткою” дією відзначився використаний фізичний мутагенний чинник-гамма-промені 100 Гр, після дії якого в середньому за два роки перезимувало 69,5% рослин. Зовнішній прояв реакції рослин на вплив мутагенами являє собою зміну комплексу показників і підсумковим показником чутливості рослин до дії мутагенів є їх біологічна стійкість (табл.2), яка визначається в кінці вегетації.