Принципи добору батьківських форм для гібридизації шляхом проведення різних типів схрещування та виділення джерел і донорів господарсько-цінних ознак і властивостей. Вивчення параметрів трансгресивної мінливості кількісних та якісних ознак пшениці.
Аннотация к работе
СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ АДАПТИВНОЇ СЕЛЕКЦІЇ ОЗИМОЇ МЯКОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ СТЕПУ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в Донецькому інституті агропромислового виробництва УААН і на Синельниківській селекційно-дослідній станції Інституту зернового господарства УААН. Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Радченко Микола Кирилович, Донецький інститут агропромислового виробництва УААН, провідний науковий співробітник відділу селекції зернових культур Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Клиша Андрій Іванович Інститут зернового господарства УААН, головний науковий співробітник лабораторії селекції і технології вирощування ранніх зернових і зернобобових культур кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Єльніков Микола Іванович Інститут рослинництва ім. Захист відбудеться “2”червня2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 при Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600 м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49600 м.В цьому контексті, актуальною є розробка теоретичних і практичних основ вдосконалення селекційних оцінок та принципів добору при створенні вихідного матеріалу озимої мякої пшениці, який би характеризувався високою продуктивністю та адаптивністю до абіотичних та біотичних факторів навколишнього середовища. Дисертаційна робота виконувалася за науково-технічною програмою на 2001-2005 рр. „Зернові і олійні культури” та завданнями: „Створити та передати на державне сортовипробування сорти озимої пшениці, ярого ячменю та вівса з врожайністю на 4-5 ц/га вищою стандартів та з хорошими якостями зерна” на Синельниківській селекційно-дослідній станції УААН (№ д.р. 0101 U 002191) та „Створити і передати на державне сортовипробування сорти озимої мякої пшениці з характеристиками екологічної пластичності, стабільності формування врожаїв, якісного зерна, зимо-посухостійкості, стійкі до хвороб і вилягання„ у Донецькому інституті агропромислового виробництва УААН (№ д.р. Мета роботи полягала в теоретичному обґрунтуванні і практичному вирішенні завдань зі створення та селекційної оцінки вихідного матеріалу озимої мякої пшениці з адаптивністю до біотичних та абіотичних факторів на основі удосконалення оцінок та принципів добору. Вперше в умовах південно-східної частини Степу України теоретично обґрунтовано та експериментально доведено ефективність комплексного використання селекційних оцінок та принципів добору при створенні нового вихідного матеріалу озимої мякої пшениці з підвищеним адаптивним потенціалом.У розділі наведено аналіз літературних джерел з питань селекції озимої мякої пшениці на адаптивність до абіотичних і біотичних факторів навколишнього середовища, а також розглянуто вплив цих факторів на генетичний контроль, успадкування, мінливість і прояв гетерогенності кількісних ознак рослин. Аналіз метеорологічних даних показав, що 2001, 2004 рр. були сприятливими для росту та розвитку рослин пшениці; в 2002, 2005 рр. зерно формувалося в умовах підвищеної температури. При інфекційному навантаженні 60 мг/м2, кількість зерен у головному колосі сорту Донецька 6 зменшувалась з 55 до 37 шт., маса зерна з колоса з 2,7 до 1,6 г, маса 1000 зерен з 44,3 до 40,1г. Найбільшу масу зерна з рослини мали сорти Одеська 267 (8,23 г) та Донецька 48 (7,45 г), за масою 1000 зерен найкращими були Донецька 6 (45,37 г) та Донецька 48 (45,02 г). Високим вмістом білка у зерні відрізнявся сорт Лузанівка одеська (14,0%), за вмістом клейковини у зерні кращим був Альбатрос одеський (30,9%), а найвищу хлібопекарську оцінку мав сорт Одеська 267 (4,8 бала).У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання зі створення адаптивного до біотичних та абіотичних факторів вихідного матеріалу озимої мякої пшениці шляхом виділення перспективних джерел з господарськи-цінними ознаками і властивостями та удосконалення селекційних оцінок і принципів добору, внаслідок чого одержано цінні селекційні лінії, що має суттєве значення в селекції озимої мякої пшениці. В селекції на зимостійкість перспективними є гібридні комбінації, в яких хоча б одна з батьківських форм характеризувалась високою зимостійкістю. Виявлено, що ефективними діагностичними показниками посухостійкості рослин озимої пшениці є водоутримуюча здатностість листя у фазу наливу зерна та довжина верхнього міжвузля. Встановлено, що в агроценозах озимої пшениці в умовах південно-східної частини Степу України домінує 77 раса бурої листкової іржі, яка спільно з расами 150, 192, 61 та 22 складає популяційну основу цієї хвороби. Вплив умов вирощування на співвідношення стійких і сприйнятливих рослин у нащадків гібридів з домінантним генетичним контролем стійкості менший порівняно з гібридами, у яких стійкість контролюється рецесивними алелями.