Теоретичні засади вторинних документів, розвиток реферативної інформації. Реферування як процес згортання первинної інформації. Функції та особливості реферату як вторинного документа. Структура та типізація рефератів, вимоги до процесу їх складання.
Аннотация к работе
В наш час інформація є однією з найважливіших ресурсів будь якої діяльності. Метою створення інформаційних вторинних ресурсів є інформування споживачів про потоки і масиви первинних документів, щоб у згорнутому, реферативному вигляді викласти основний їхній зміст. Вторинним документом є результат аналітико-синтетичної переробки, інформаційною системою, одного чи кількох первинних документів з метою пристосування інформації до інформаційних потреб споживача. Як правило він подає інформацію, що міститься в первинному документі, тільки у більш скороченому вигляді. Курсова робота підготовлена на основі вивчення виявленої літератури, в якій відображено досліджувану тему.Необхідність в реферативній інформації у суспільства під впливом книгодрукування, початок якому було покладено в середині 20 ст. Перше реферування було надруковано в 1665 р., коли вийшли в світ перші наукові журнали: французький «Журнал вчених» і англійський «Вчені нотатки королівського суспільства».[3,с.28-35] Ломоносов, Який звернув увагу на специфіку нових творів та творчі труднощі, повязані, по суті, з працею журналіста - референта.[7,с.16] Ломоносов фактично сформулював головні вимоги до реферату та до його складання, він говорив: «Кто берется сообщать публике содержание новых сочинений… предпринимает труд тяжелый и весьма сложный, которого цель не в том, чтобы передавать вещи известные и истины общие, но уметь схватить новое и существенное в сочинениях, принадлежащих иногда людям самым гениальным». Створення першого спеціалізованого реферативного журналу сучасного типу поклало початок другому періоду в розвитку реферату, який характеризується появою все більшої кількості нових реферативних журналів і накопиченням практичного досвіду їх видання.Розгляд цих особливостей розпочнемо з реферування як процесу, в якому відображені методи, що лежать в основі ІАД.[1,с.644] Згідно з вимогами стандарту 7.9 - 77 "Рефераты и аннотация" обсяг реферату має відповідати таким нормам: для заміток та коротких повідомлень - 500 др. знаків; Другим основним правилом для укладача реферату слід вважати таке: написання тексту реферату ніколи не розпочинають одночасно із читанням тексту вихідного документу. Референт повинен розпочинати роботу по складанню реферату із загального ознайомлення із текстом першоджерела, щоб охопити основний зміст первинного документу: 1 етап - загальне ознайомлення з вихідним документом (першоджерелом). На першому етапі референт знайомиться з основним змістом первинного документа, його тематичною спрямованістю, структурою, цільовим та читацьким призначенням, обсягом тощо.В цілому реферат вказує на існування, наявність відповідного документа; разом з тим реферат описово характеризує окремі елементи змісту і передає бібліографічні ознаки. Якщо реферуванням охоплений основний потік документів певної галузі науки чи техніки за значний проміжок часу, то реферати слугують підґрунтям для вирішення завдань прогнозування подальшого розвитку цієї галузі, зокрема, з застосуванням методів бібліометричного, інформетричного та наукометричного аналізу. В одних випадках вимагається реферат, в якому викладався б основний зміст первинного документа, в інших, - реферат, в якому зазначалося б лише на те, що і як (в якій мірі) розглянуто в тому самому документі. Зокрема, це такі ознаки: орієнтованість на користувача інформації (цільовий і загальний реферати); формалізація структури тексту (текстовий і бланковий реферати, останній може бути анкетним або табличним); виявлення укладача (автор, референт, машина). Текстовим вважається й такий реферат, у якому, поряд зі звязним текстом, маються ілюстрації, таблиці, формули, оскільки текст становить основу такого реферату.Отже, підготовка рефератів, повно, оперативно і в доступній мірі відображають ідеї та факти, які складають сутність світової науки і техніки, - одна із актуальних задач науково - інформаційної діяльності. Аналіз складання та редагування рефератів показує, що цю задачу слід вирішувати комплексно - з урахуванням місця і ролі референта в системі науково - технічної інформації, його співвідношення з первинним документом, типізації, специфіки структури, мови, стилю, категорій споживачів інформації, які користуються рефератами. Запропонована типізація рефератів побудована на аналізі практики реферування, враховує специфіку реферату, його цільове призначення, функціональні властивості, залежність від першоджерела, особливості форми.
План
ЗМІСТ документ реферат типізація складання
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади вторинних документів
1.1 Розвиток реферативної інформації
1.2 Реферування як процес згортання первинної інформації
Розділ 2. Реферат - інформаційна модель первинного документа
2.1 Функції та особливості реферату як вторинного документа