Дослідження суспільно-політичних, соціально-економічних та соціально-культурних проблем, що супроводжували процес створення та розгортання діяльності Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі. Історичні передумови виникнення.
Аннотация к работе
Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: доктор історичних наук, доцент Сорока Юрій Михайлович, доцент кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка М.Драгоманова кандидат історичних наук, доцент Даниленко Олександр Вікторович доцент кафедри української історії та етнополітики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захист дисертації відбудеться 11.10.2010 р., о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. У дисертації на основі широкого кола архівних матеріалів та опублікованих джерел, досліджені суспільно-політичні, соціально-економічні та соціально-культурні проблеми, що супроводжували процес створення та розгортання діяльності Українського вищого педагогічного інституту ім. У роботі розглянуто історичні передумови та причини його виникнення, основні напрямки, форми і методи організації навчально-виховного процесу, громадсько-політичну працю викладачів й студентів.Сучасний стан розвитку українознавчої науки обєктивно зумовлює потребу у всебічному і системному науковому дослідженні буття українського народу, його національно-державної ідеї, подальшого нагромадження фактичного матеріалу і переосмислення підходів до його розуміння з метою відтворення цілісної картини українства як загально-цивілізаційного чинника в часопросторовому вимірі. Водночас цей великий масив українських емігрантів, який від усіх попередніх хвиль еміграції вирізнявся кількістю, широтою представництв, результативністю перебування, увібрав у себе як національні традиції, психологію, культуру, звичаї, так і певні риси народів поселення, разом з тим, внісши свою частку у здобутки цих суспільств. Період 1920-х - 1930-х років за визначенням дослідників характеризується як "золотий вік" в історії української діаспори, особливо в Чехословаччині, де в діяльності представників української еміграції був позначений чималими успіхами, помітним вкладом у розвиток української і світової науки, культури, становленням і розвитком освіти, яка для тисяч українських емігрантів в умовах фізичної й моральної адаптації стала життєвою необхідністю. Всебічний аналіз діяльності педагогічного вузу покликаний відобразити розмаїття життя української еміграції, окреслити масштаби її внеску у розвиток національної освіти й культури зокрема та обстоюванні ідей української державності загалом. В сучасних умовах інтеграції України в світову та європейську спільноту, українська молодь активно використовує перспективи здобуття освіти у закордонних вищих навчальних закладах.Першими дослідниками історії навчального закладу, як невідємної складової освітньо-культурного руху української еміграції, були його учасники. Мірний наголошував на помітних результатах інтелектуальної роботи викладачів і студентів у галузі суспільствознавства, й крім того звертав увагу, що диплом Українського вищого педагогічного інституту, як і дипломи інших українських навчальних закладів в еміграції, має бути обовязково визнаний світом. Кузелі в 3-х томах українською та англійською мовами; розширеній "Енциклопедії українознавства" в 10-ти томах; пятитомній "Encyclopedia of Ukraine" - найповнішому англомовному довідниковому виданні про Україну, її народ, історію, культуру, географію, економіку, а також про українську діаспору. Відновлення державної незалежності України, долучення вітчизняних істориків до надбань світової історіографії сприяло формуванню єдиного історіографічного простору науковців України та національної діаспори. Новітнього звучання набула постановка проблеми історії української політичної еміграції у 20-х роках ХХ століття в дослідженні В.Піскун, котра розглянула питання правового статусу українців, їх соціальної адаптації у європейських країнах, проаналізувала внесок українських діячів - емігрантів у діяльність наукових та освітніх центрів, в тому числі і Драгоманівського закладу.Зясовано, що не зважаючи на наявний пласт історіографічного матеріалу, дослідники, як правило, розглядали педагогічний заклад крізь призму еміграції в цілому, використовуючи окремі фрагменти історії його створення та діяльності для фактографічної доказовості вирішення більш широких наукових завдань. Поза їх увагою залишилися проблеми, які стосувалися умов виникнення, специфіки організаційної розбудови вузу, розробки його навчальних курсів та програм, розмаїття видів та форм освітньо-культурної й політично-громадської діяльності викладачів та студентів-"увпістів", питання працевлаштування останніх.