Формування науково-методичних та нормативних засад створення фахових систем сертифікації продукції (ФСС). Способи оцінки відповідності якості. Метод раціонального вибору характеристик і показників ФСС шляхом рішення зворотної задачі дослідження операцій.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукНауковий керівник - доктор технічних наук, професор Столярчук Петро Гаврилович, завідувач кафедри «Метрологія, стандартизація та сертифікація» Національного університету «Львівська політехніка» Офіційні опоненти - доктор технічних наук, професор Володарський Євген Тимофійович, професор кафедри автоматизації експериментальних досліджень Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” доктор технічних наук, професор Поджаренко Володимир Олександрович, завідувач кафедри метрології та промислової автоматики Вінницького національного технічного університету Захист відбудеться «11» липня 2008 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.08 у Національному університеті «Львівська політехніка» (79013, Львів, вул.Такі системи повинні відповідати принципам та директивам «Нового Підходу» і «Глобального Підходу» та бути спроможними реалізовувати основоположну вимогу до їх побудови і функціонування: “один стандарт - один метод випробування - одна процедура оцінки відповідності, прийнятні всюди”. Сьогодні завдання зі створення та впровадження систем сертифікації і стандартизації вирішуються тільки на підставі практичного досвіду. В звязку з чим є необхідним розвязати актуальну складну наукову задачу, яка має важливе практичне значення для розвитку вітчизняної системи технічного регулювання та полягає у створенні науково-методичних і нормативних засад обґрунтування раціональної системи сертифікації і стандартизації, що відповідає міжнародним і європейським принципам і вимогам, чинному законодавству України та сучасному рівню розвитку науки і техніки, а також у виборі шляхів її впровадження і регламентації на основі сучасних принципів та підходів. Дослідження за темою дисертації виконувались за тематичними планами НДР кафедри “Метрологія, стандартизація та сертифікація” Національного університету “Львівська політехніка”; в процес і виконання НДР, що включені до Плану заходів зі створення системи сертифікації продукції та послуг військового і спеціального призначення „Спеціальний регістр”, затвердженого наказом ДП „Укроборонсервіс” від 11.03.04 № 63, та розроблені і реалізовані на виконання рішень РНБО від 24.12.03, розпорядження КМУ від 31.03.04 № 200-р, колегії ДК „Укрспецекспорт” від 18.02.04 та її розпорядження від 09.08.04 № use-14.2/10269 щодо створення системи оцінки відповідності озброєння та військової техніки; а також при виконанні НДР з розробки проекту “Соглашения о взаимном признании систем аккредитации” на замовлення Інтеграційного Комітету Євразійського економічного простору (2004 р.), в яких здобувач приймав особисту участь. В процесі наукових досліджень, виходячи з особливостей предметної галузі і сформованих задач використовувались: методи системного аналізу для розроблення концептуальних засад побудови фахової системи сертифікації; методи загальної теорії систем, декомпозиції та імітаційного моделювання при розробці моделі системи і обґрунтування її характеристик; методи теорії графів, теорії множин та експертних оцінок для розробки моделі стандартизації та методики формування оптимального плану стандартизації і формалізації нормативних документів.Це є підставою для того, що результати випробувань та сертифікації, проведені в системі, не визнаються на ринку міжнародними організаціями з сертифікації та акредитації. У другому розділі на основі досвіду вирішення задач оптимізації складних організаційно-технічних систем для визначення і формалізації критерію ефективності, концептуальну модель системи сертифікації представлено у вигляді процесу управління із зворотним звязком (рис.1) та на цій підставі обґрунтовано критерій ефективності Системи, - витрати на її створення та функціонування (С) повинні бути мінімальними при виконанні нею своєї мети та завдань. Для формалізації критерію ефективності С визначено: Q0 - множина параметрів, що встановлюють взаємодію між елементами Системи, Q1 - сукупність параметрів, що характеризують організаційні характеристики Системи; Q2 - множина технічних параметрів Системи; Q3 - параметри, що характеризують методичні засади Системи; Q4 - сукупність економічних характеристик; Q5 - показники продукції (робіт, послуг), що підлягають сертифікації; S - показники нормативних документів системи; Ро - фактичне значення ймовірності того, що мета Системи досягнута та прийнято відповідне рішення - видавати чи не видавати сертифікат відповідності.