Уніфікація колекційних зразків за ознаками формування вегетації та продуктивності. Гібридизація джерел з господарсько-цінними ознаками географічно віддалених форм. Виділення форм з ознаками короткого вегетаційного періоду і високої продуктивності.
Аннотация к работе
Створення і використання в селекції генофонду люпину жовтого за ознаками ранньостиглості та фузаріозостійкостіЛюпин жовтий є досить цінною кормовою культурою і в силу свого агробіологічного потенціалу в більшості областей нашої країни, а особливо на порівняно бідних поліських ґрунтах, відіграє також важливу роль і в біологізації землеробства. Для селекційної практики в умовах Полісся ще недостатньо вивчені та оцінені колекційні зразки різного еколого-географічного походження, які могли б використовуватися як батьківські форми - джерела цінних господарських ознак при створенні нового селекційного матеріалу шляхом внутрішньовидової гібридизації. Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили у відповідності з тематичними планами і робочими програмами НДР Чернігівського інституту агропромислового виробництва по виконанню науково-технічної програми УААН «Кормовиробництво» - «Розробити зональні екологічно безпечні системи виробництва високобілкових кормів, які забезпечать одержання з 1 га посіву 7 - 9 т кормових одиниць і 1,0 - 1,4 т білка, підпрограма «Селекція кормових культур», завдання «Створити інтенсивні кормові сорти жовтого і білого люпину, які забезпечать збір білка 1,3 - 2,0 т/га, стійкі до хвороб з високою азотфіксацією» (№ держреєстрації - UA01002328P, 0104U003975). Мета і завдання дослідження: Створити вихідний селекційний матеріал на основі використання колекційного генофонду люпину жовтого для отримання ранньостиглих, фузаріозостійких форм. Для виконання мети були поставлені такі завдання: - проаналізувати світову колекцію люпину за ознаками: тривалості вегетації по періодах розвитку; формування елементів продуктивності по зерну і зеленій масі залежно від періоду вегетації; стійкості проти фузаріозного в‘янення;В розділі на основі узагальнення даних джерел наукової літератури показано, що створення нових високопродуктивних, ранньостиглих, стійких до фузаріозу сортів люпину жовтого залежить від якості вихідного матеріалу і методів селекції.Досліди розміщувалися на дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах з середнім вмістом рухомих форм фосфору та калію і слабо кислою реакцією ґрунтового розчину. Польові дослідження, обліки і спостереження проводились згідно з загальноприйнятими методиками (відповідно до методик державного сортовипробування). Дослідження проводилися в колекційному, гібридному і контрольному розсадниках та розсаднику конкурсного сортовипробування, які розміщувалися на двох фонах - звичайному (в сівозміні) і штучноствореному інфекційному (фузаріозному). Гібриди першого та другого поколінь висівали в гібридному розсаднику рядками довжиною 4 м з міжряддям 45 см за схемою: материнська форма F1 або F2, батьківська форма. Структура врожайності сортозразків визначалася методом пробного снопа з 30 рослин за такими показниками: висота рослин, продуктивне галуження, маса рослини, маса соломи з рослини, вага бобів з усієї рослини, з головного пагону, з бічних пагонів, вага насіння з усієї рослини, з головного пагону, з бічних пагонів, вага стулок, маса 1000 насінин, кількість бобів з усієї рослини, з головного пагону, з бічних пагонів, кількість насіння з усієї рослини, з головного пагону і з бічних пагонів, кількість насіння в одному бобі головного пагону.Процес формування врожаю рослиною люпину жовтого обумовлюється структурними елементами її продуктивності по насінню - кількістю продуктивних пагонів, бобів на рослині, насінин в бобі і на рослині, масі насіння з рослини; по зеленій масі - висотою стебла, його гілкуванням та облистяністю. Нами виділено 36 колекційних зразків, які мали на рослині 6 і більше продуктивних гілок, серед яких 80,5% 2-ї та 3-ї груп стиглості (ультраскоростиглі та скоростиглі). 13 ультраскоростиглих (2-а група стиглості), з яких гібрид 24m (Україна) та зразок91/76 (Білорусь) сформували найбільше насінин в бобі, відповідно, 4,0 і 4,4 шт. Тісний звязок спостерігається між масою насіння з рослини і кількістю бобів на рослині (r=0,685-0,857), між кількістю насіння з рослини і бобів (r=0,743-0,886), порівняно тісний кореляційний звязок спостерігається і між масою насіння з рослини і урожайністю насіння з одиниці площі (r=0,543-0,684). Колекційні зразки за тривалістю періоду вегетації розподілилися на 5 груп стиглості: 2 група - ультраскоростиглі (період вегетації 71-100 днів) - 134 зразки (36%); 3 група - скоростиглі (101-115) - 147 зразків (38%); 4 група - напівскоростиглі (116-125) - 61 зразок (16%); 5 група - середньостиглі (126-135) - 37 зразків (10%); 6 група - середньопізні (136-145) - 1 зразок (0,3%).В цілому ж вегетаційний період від схрещування таких форм у гібридів F1 характеризувався повним і наддомінуванням ранньостиглості (hp=1,0-2,0). В комбінаціях схрещувань форм з коротким і подовженим періодами сходи-цвітіння спостерігалося проміжне домінування цього періоду у гібридів F1 (hp від-0,5 до 0,5).
План
Основний зміст роботи продуктивність вегетація гібридизація