З’ясування ставлення членів Української гельсінської спілки як попередниці Української республіканської партії до організаційних засад нової політичної організації. Зміст і форми коаліційних рухів української націонал-демократії, причини їх поразок.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАЗахист відбудеться 11 листопада 1998 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.01.01.38 із захисту дисертацій в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252601, м.Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського університету (вул. В дисертації досліджуються історичні умови та етапи творення Української республіканської партії, її діяльність з моменту створення до прийняття нової Конституції незалежної української держави. Показано, що УРП як перша формально зареєстрована політична партія незалежної України пройшла складний шлях опозиції і співпраці з офіційноюд владою. Партія зробила відчутний внесок у відродження української мови як державної і сприяла поверненню українській культурі міжнародного авторитету.Процес її зародження, становлення, форми і методи політичної дії, програмно-теоретичні пошуки, самоусвідомлення себе окремою політичною силою - дослідження цих та інших історичних реалій дозволяє виявити обєктивні сили, що діють у суспільстві у складний період його розвитку. Науковий аналіз діяльності політичної партії, яка вийшла із напівлегальної громадсько-політичної організації 70-80 рр., демонструє форми і методи переходу від правозахисту до політичних вимог і участі в державотворенні, що в багатьох моментах пояснює причини успіхів і поразок національно-демократичного руху в Україні. А саме відсутністю досліджень з історії сучасних політичних партій України і певною можливістю розпочати цей процес, користуючись новими архівними фондами і багаторічними приватними збірками документів. Предметом дослідження є документи керівних органів партії, реакція партії щодо найважливіших громадських і політичних подій в Україні і поза її межами, зносини партії з іншими політичними, громадськими, державними і приватними організаціями, широка інформація щодо розбудови партійних структур в центрі і намісцях, документи партійних блоків, членом яких була Українська республіканська партія, пропагандистські матеріали партії і відповідних партійних коаліцій. Так, після перетворення Народного Руху України (далі-НРУ) з громадсько-політичної коаліції на політичну партію Рух було проголошено про створення історичного нарису НРУ-РУХ.Різний підхід до оцінки політичної дії УГГ-УГС у керівників цієї організації Левка Лукяненка і Вячеслава Чорновола спричинив до напруженої боротьби між соратниками у період, що безпосередньо передував створенню нової політичної організації - УРП. Зміна класової структури суспільства і загострення етно-соціальних проблем прискорювало процес кількісного збільшення партій і ускладнювало політичний пошук. Наслідком була суттєва переорієнтація коаліційних планів УРП, і на вибори 1998-1999 рр. Партія вийшла в блоці з Конгресом українських націоналістів (КУН) та Українською консервативною республіканською партією (УКРП), а не з ліберально-демократичним крилом, куді відійшов, наприклад, такий колишоній союзни УРП, як Демократична партія України (ДЕМПУ). Отже, розвиток теоретичної думки і зміна організаційних принцэипів УРП були природнім віддзеркаленням тактичних пошуків та ідеологічних розрахунків керівництва партії на шляху державобудування. Робиться висновок, що в Україні 90-х років опозиційні політичні сили розходяться не тільки у поглядах на метод, але й на сутність самої держави.