Склад та колонізаційні властивості мікробіоценозу шкіри стопи у хворих на цукровий діабет. Адгезивні властивості клінічно-значущих співчленів мікробіоценозу шкіри. Вплив евбіотика А-бактерина на адгезивні властивості бактерій за різних умов культивування.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ім. СТУПІНЬ ВПЛИВУ А-БАКТЕРИНУ НА КОЛОНІЗАЦІЮ ТА АДГЕЗИВНІ ВЛАСТИВОСТІ КЛІНІЧНО ЗНАЧУЩИХ СПІВЧЛЕНІВ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ШКІРИЦукровий діабет - ендокринно-обмінне захворювання з імуноасоційованим компонентом механізму розвитку, частота виникнення якого в людській популяції має тенденцію до зростання. У структурі найчастіших причин інвалідності та смертності людей цукровий діабет йде за атеросклерозом і новоутворами (Ефимов А.С., 2005). Через зростаючу поширеність і тяжкі ускладнення цукровий діабет залишається однією з найактуальніших проблем клінічної медицини. Загальновідомим стало твердження про полімікробну природу такого гнійного вогнища, яке локалізується на стопі у хворих, за участю аеробних і факультативно анаеробних збудників (Марциник Е., Тищенко И., Душкина С., 2004; Бідненко С.І., Міхневич О.Е., 2001; Viswanathan V. et al., 2002). Застосування евбіотиків базується на розумінні ролі нормальної мікрофлори для організму людини в процесах, які забезпечують механізми неспецифічної резистентності (антагоністичної ролі) щодо збудників інфекцій, формуванні імунної відповіді, а також зясовуванні їх антидотної, антиоксидантної, антиканцерогенної ролі в макроорганізмі (Лясковский Т.М., Подгорский В.С., 2005 ; Полтавська О.А., Коваленко Н.К., 2005; Bengmark S., 2001).У другу групу увійшли хворі із ССД І-ІІ ступенів, яким проводили місцеві аплікації А-бактерину та вивчено зміни аутомікрофлори шкіри діабетичної стопи під впливом евбіотика (20 осіб). Третя група була представлена хворими, у яких цукровий діабет був ускладнений синдромом стопи діабетика ІІІ-IV ступенів тяжкості за F.W. У мікробіоценозах шкіри, стопи, які були виділені у групах хворих без та з синдромом стопи діабетика, в усіх досліджуваних топодемах домінували мікроби родів Staphylococcus, Micrococcus, Bacillus і Corynebacterium. Більше половини (58,3 %) мікробної спільноти, виділених від осіб першої групи, була представлена чотирьох-і більше-компонентними асоціаціями (рис. Друге місце за частотою зустрічальності у групі хворих без синдрому стопи діабетика були представники роду Micrococcus (рис.У дисертації узагальнені теоретичні і практичні дані та представлено нове розвязання наукового завдання щодо встановлення закономірностей формування мікробіоценозу шкіри стоп у хворих на цукровий діабет із різними ступенями тяжкості синдрому стопи діабетика, змін адгезивних властивостей мікроорганізмів під впливом евбіотика А-бактерину. У хворих на цукровий діабет шкіра ступні в різних топодемах заселена аеробними та факультативно-анаеробними мікроорганізмами, серед яких як таксони надвидового рангу домінують угруповання стафілококів, мікрококів, коринебактерій, бацил. Щільність їх колонізації шкіри стопи становить 3,78-4,99 lg КУО/см2 - у хворих на цукровий діабет без ССД і 2,99 - 4,20 lg КУО/см2 у різних топодемах у хворих з ССД. Із збільшенням тяжкості гнійно-некротичних уражень нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет адгезивна активність стафілококів зменшується (частка високоадгезивних штамів зменшується на 32,02 %), адгезивність бацил, навпаки, зростає (кількість неадгезивних штамів зменшується на 18,54 % й зявляється 12,50 % середньоадгезивних варіантів). При місцевому застосуванні А-бактерину відмічається його вплив на колонізаційні та адгезивні властивості представників мікробіоценозу шкіри у хворих на цукровий діабет.