Визначення категорій класифікації музейних збірок. Уточнення структури музейного паспорта на твори красних мистецтв та розмежування складових реквізитів за характером даних. Визначення діапазону змісту реквізитів на ґрунті історії опису художніх творів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ім.Провідна установа: Київський Національний університет культури і мистецтв, кафедра музеєзнавства Захист відбудеться 27.03.2002р. о 15.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.005.01 у Національній музичній академії України ім. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної музичної академії України ім. Актуальність теми: тема даної роботи набула актуальності з того часу, коли вперше було поставлено питання про переведення обліково-хранительської документації закладів, що зберігають памятки культури (музеї, бібліотеки, архіви та ін.) на електронні носії. Звязок з іншими дослідженнями: тему дисертації включено до перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності Національної музичної академії України ім. Завдання дослідження: головним своїм завданням автор вважає створення структури, яка, з одного боку, задовільняла б найширшим вимогам користувача - мистецтвознавця, музейного працівника, колекціонера, а з іншого - дозволяла б як завгодно часто змінювати програмне забезпечення з мінімальною шкодою для якості даних.У Вступі сформульовані основні засади підходу до проблеми, основні завдання роботи; надається загальна характеристика використаної літератури.Основні напрями і методи роботи з переводу музейної інформації на машинні носії обґрунтував Р.Чінхолл ще в середині 70-х років в своїй монографії "Музейна каталогізація та ЕОМ", яка містить багато положень, що до сьогодні зберегли актуальність. Характерно, що пік в цьому питанні публікацій (у журналах “Museum”, “Советский музей”) припадає на 1987-1989 рр, а далі настає майже повне мовчання. Головне, що можна з цього вивести - досі не поталанило досягти достатнього взаєморозуміння між користувачем (музейним працівником) та програмістом, що веде до нечіткості у постановці завдання, а від того й до відсутності практичного ефекту. У звязку з цим слід торкнутися ще одного питання - питання уніфікації паспорта і створення при різнобічному вивченні предмета, у другому - естетичний його вплив і стабільність такого впливу на різні категорії глядача, у третьому ж - не сам власне предмет, а факт його спіткання з цікавими для нас особами або подіями. єдиної державної мережі.Універсальний музей - це музей, що має в своїй збірці найрізноманітніші, часто неочікувані, предмети, причому в далеко нерівномірній пропорції. Під цей тип підпадають меморіальні, а також більшість предметних (Музей революції, Музей гетьманства, Музей Полтавської битви) та галузевих (Музей медицини, Музей літератури, Музей книги та друкарства, т. ін.) музеїв. Зрозуміло, схема опису експонату (паспорт) у таких музеях має бути уніфікованою для усіх видів памяток. У такому музеї окремі колекції частіше вивчаються спеціалістами певного профілю, створюють "музей в музеї, а тому цілком можливо, а іноді й необхідно сполучати застосування як універсальної, так і спеціальних схем опису. Іншим важливим для нашої теми теоретичним питанням залишається систематизація різнорідних інформаційних даних, що супроводжують експонат у музеї..Візуальний опис. 7.Складові частини, що мають власне значення.1.Історія обєкту (або його побутування). 3.Аналоги (включаючи взірці, ескізи, копії, т. ін.). 4.Атрибуція (автор, обґрунтування, зміст і дата). 6.Джерела інформації (література, документи, т. ін.) 1.Топографія (місце знаходження в музеї).Враховуючи всю суму субєктивних факторів, що присутні при формуванні інформаційних структур, можна із впевненістю очікувати, що в якусь мить формалізація складових частин призведе до "руйнування образу", до неможливості сприймати інформацію за межами знакової системи. Формалізуючи інформацію, яка має естетичне значення, слід відчувати ту грань, за якою починається хаос. Найбільші труднощі викликає формалізація тих реквізитів, які за змістом своїм тісніш повязані з чистою теорією - матерією мінливою і дуже субєктивною. Для обох схем - видової та жанрової класифікації - ми пропонуємо три ієрархічних рівня: для видової це вид, підвид, різновид, для жанрової - "великий жанр", "малий жанр", "жанровий різновид". Цим забезпечується результат пошуку, під час якого ми маємо можливість обирати експонати за належністю як до виду (чи жанру) в цілому, так і до його підрозділів.Для художнього музею виявляється доцільним формувати покажчики (authority files) за такими напрямами: 1.Персоналії Тому слід, по-перше, заздалегідь визначити потрібну кількість та предметну спрямованість головних покажчиків, по-друге - надати користувачу можливість формувати покажчики безпосередньо у процесі роботи з описами експонатів та ефективні засоби подальшого їх редагування. До першої входять три обовязкових реквізити: автоматично утворюваний номер запису, відповідне лексичне позначення (теж первинний ключ, але створюваний та змінюваний користувачем) та так звана шкала.